Сергій ОДАРЕНКО. Шпальти київського газетяра

"Трое суток шагать, трое суток не спать ради нескольких строчек в газете..."




Роби як я!

1.png


Моя популярність

Моя популярність

 

Рейтинг блогов

Я на Хайблозі

 

Бесплатные линейки для форумов и блогов, линейки на рабочий стол - Flines.ru

Опрос

Serzh84: Звідки ви мене знаєте?



Мои фотоальбомы

Случайное фото со мной

Мои фотоальбомы


чорна мітка

Календар
Июнь
ПнВтСрЧтПтСбВск
      
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30

Моя статистика

 

bigmir)net TOP 100

Відео


Опрос

В чому сенс буття?



Интересы

Антиинтересы

serzh84odarenko

чорна міткаМак, наркомани, город

Бабусі - наркобаронеси

Hаркомани на городі

Hаркомани на городі

Hаркомани на городі

Ріжуть маковиння

(Сергій Кузьминський)

Пам'ятаю, раніше в селах на городах вільно саджали мак. Коли він дозрівав, наставала пора косеників – коржиків, щедро змащених маком в цукровому сиропі. Згодом влада, захоплена боротьбою з наркоманією, заборонила вирощувати цю культуру. Бабці знайшли вихід – обсаджували її кукурудзою – від сторонніх очей. Але наркомани і там знаходили. Бува’ прокинешся вранці, підеш на город, а там, матінко божа, всі головки підрізані. І так хитро – поодаль здавалося, що вони цілі, а підійдеш ближче і бачиш що до жодної потрощені – зціджували, бісові душі, макове молочко.

В ті часи бабця дуже полюбляла мені розповідати байку, як у однієї жіночки постійно дитина плакала. От їй односельчани і порадили напоїти її відваром молодих макових голівок. Але жінка, певно, перестаралася і не витримала дозу – дитина заснула навіки.

А ще моїй бабці не раз пропонували за великі гроші продати макові коробочки – вже порожні, після зібрання врожаю. Здається по 100 грн за мішок давали – тоді це були шалені гроші! Баба Катя ляклива – тому відмовляла, а сусідка Пріська знала – ризикувати їй нічим – 80-річну ніхто до в’язниці не запроторить. То за декілька врожаїв забезпечила онучкам вищу освіту. Плантації у неї великі були.

А якось одного ранку прокинувся – а по селу кіпіш. Народ гудить – переказує один одному чутки про наркоманів. З’ясувалося, на кутку, у Кіндрата, наркоманів спіймали. На гарячому. Старому діду пощастило – у нього на той час гостював син – моцний боров. Він з тих хилих нариків ледве душу не витрусив – сусіди прибігли аби рятувати злодіїв. Хтось викликав міліцію – напівживих їх забрали у відділок. А сільському герою за бійку нічогісінько не було. Бо часи були правильні. А зараз що? В Ніжині (до речі, недалеко від мого села) посадили на максимально великі строки людей, що боролися з наркоманами. Так званих ніжинських наркоманів. О, врємєна, о, нрави…



Рекомендовать запись
Оцените пост:

Откуда приходят на эту запись за последний месяц   1 день 10 дней 30 дней

Нет данных

Показать смайлы
 

Комментариев: 5

Так, зараз все перевернулося з ніг на голову...
За правду треба боротися. Навіть якщо спочатку шукатимеш справедливість, а потім нову роботу.
А це ви до чого?

до цього - "В Ніжині (до речі, недалеко від мого села) посадили на максимально великі строки людей, що боролися з наркоманами. Так званих ніжинських наркоманів. О, врємєна, о, нрави…"

Людей, які вміють діяти просто ізолюють, аби вони не заважали. З свавіллям лихої влади треба боротися.


 
ОБОЗ.ua