Сергій ОДАРЕНКО. Шпальти київського газетяра

"Трое суток шагать, трое суток не спать ради нескольких строчек в газете..."




Роби як я!

1.png


Моя популярність

Моя популярність

 

Рейтинг блогов

Я на Хайблозі

 

Бесплатные линейки для форумов и блогов, линейки на рабочий стол - Flines.ru

Опрос

Serzh84: Звідки ви мене знаєте?



Мои фотоальбомы

Случайное фото со мной

Мои фотоальбомы


чорна мітка

Календар
Июнь
ПнВтСрЧтПтСбВск
      
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30

Моя статистика

 

bigmir)net TOP 100

Відео


Опрос

В чому сенс буття?



Интересы

Антиинтересы

serzh84odarenko

Сумбурно толерастам

Глухонімі вимагають аби їх називали такими, що слабо чують, інваліди хочуть аби їх звали неповносправними, негри – афроамериканцями-українцями…(як на мене – саме географічна форма образлива). А ще в школі мене вчили, що темношкірі – негроїди. І що тут поганого? Ми європеоїди і не заперечуємо. Але до чого це я? 
Хотів сказати, що мене радує тенденція радикалізації серйозних людей, видань, діячів в соціальних мережах. Ясна річ, що виконуючи посадові обов’язки, уособлюючи собою певну організацію, ми вимушені триматися в певних рамках. Але я помітив, до прикладу, що Українська правда дозволяє собі в супроводжувальному тексті до лінку на новину писати образливі про н’юзмейкера речі, оціночні судження. Гадаю, не слід забувати, що соціальні мережі не носять офіційний характер і інколи можна зняти краватку. Ба навіть більше – «носити» її тут – дурний тон. На щастя деякі люди це пам’ятають: я не раз спілкувався з чиновниками саме на сторінках фейсбуку. Без купюр. І саме тут вони постають справжніми живими людьми. Я і сам часто дозволяю собі писати в соцмережах категоричні речі. Але це не означає, що я правий/лівий радикал. Різниця лише в тому, що хтось стримує в собі своє ставлення до речей, а хтось не боїться осуду і говорить про це на публіку. 
П.С. Колись написав на фб образливі речі про Януковича – наступного ранку на одній із попередніх робіт отримав догану. Гадаю, сплутувати роботу і особисті речі неправильно. Знімімо краватки. Депутати – дебіли. І мені приємно, що є такі люди як Карпа і Полежака, що не бояться називати речі своїми іменами: http://www.youtube.com/watch?v=wq3NyRAUvx0&feature=player_embedded



Рекомендовать запись
Оцените пост:

Откуда приходят на эту запись за последний месяц   1 день 10 дней 30 дней

Нет данных

Показать смайлы
 

Комментариев: 0

 
ОБОЗ.ua