Сергій ОДАРЕНКО. Шпальти київського газетяра

"Трое суток шагать, трое суток не спать ради нескольких строчек в газете..."




Роби як я!

1.png


Моя популярність

Моя популярність

 

Рейтинг блогов

Я на Хайблозі

 

Бесплатные линейки для форумов и блогов, линейки на рабочий стол - Flines.ru

Опрос

Serzh84: Звідки ви мене знаєте?



Мои фотоальбомы

Случайное фото со мной

Мои фотоальбомы


чорна мітка

Календар
Июнь
ПнВтСрЧтПтСбВск
      
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30

Моя статистика

 

bigmir)net TOP 100

Відео


Опрос

В чому сенс буття?



Интересы

Антиинтересы

serzh84odarenko
Настрій: Керуючий
музіка: тиша

Пост для себе. надолуження за тиждень: 1) прогулянки, 2) перебування у редакції, 3) справи домашні, 4) ice cream

Вчора (на час написання) домовився зустрітися з Капелюшкою. Після закінчення своєї роботи я поїхав на контрактову, там прогулявся хвилин з двадцять насолоджуючися місцевим колоритом. А ще у метро я зустрів мегацікаву картину, проте сфотографувати не встиг:-( – типово бомжуватого вигляду чоловягу, у брудному замухриженому кожусі виходив з вагону електропоїзду метрополітену. В останню мить я помітив на його голові науково шапочку – конфедератка, з кісточкою закладеною по лівий бік. Вигляд у шапочки був убогим, проте додавав йому контрастую чого колориту – бомж в науковій шапочці магістра – БОМБА! Шкода, що не встиг зафіксувати на фотик. Також окремо написав про це пост.

 

Сів на 219 маршрутку і поїхав на вул. Фрунзе. Капелюшка на час мого прибуття була дуже зайнята і глибоко занурена в проблему своєї статті до рубрики Людина дня. Проблема полягала в тім, що стаття вже була готовою, до часу здачі номеру в друк залишалися лічені хвилини, а героїня статті відмовлялася надати своє фото. Писати про нову людину вже не було часу, тож пішли в ва-банк – Шапка знайшла у однокласниках людину по всім прикметам схожу на героїню замітки і розмістила її в свій текст. На сьогоднішній день проблема а ні з боку людини, про яку було написано матеріал, а ні з боку можливої власниці фото не виникала. Або ніхто з них написаного не бачив, або фото зійшлося з дійсністю і все булу узгоджено заочно. Посидівши в редакції з годину я побачив багацько знайомих мені облич – до цього я їх бачив лише в газеті, проте тепер побачив і у житті. Зустрів також старого знайомого – Манчука Андрія:-) Він як завжди був дуже заклопотаним.

По тому особливих пригод на протязі декількох днів не було, окрім того, що я повернувся до проекту по-народному (див сусідні пости з новими новинами бай мі).

 

Вчора увесь вечір виносив речі зі своєї кімнати. Особливі клопоти виникли з компом – довго вовтузився з ним. Переїхав тимчасово до дитячої кімнати. А звільнював свою кімнату я тому, що мали ставити вікна. Між іншим, на теперішній час, 1 жовтня 2008 року, вікно вже стоїть. Металопластикове, трикамерне. У кімнаті одразу стало тепліше і тихіше. Коли зроблю відкоси, то переїду назад – до своєї кімнати.

 

Станом на друге жовтня відкоси вже зроблені. Мама сьогодні вдома і має помити вікна. Тож завтра зможу переїхати назад до своєї кімнати. Вчора стався неприємний інцидент. Прогулювався з Шапкою повз Парус. І так вийшло, що саме у той час, коли Морозиво закінчує роботу. Коли проходили повз споруду, то я побачив як вона стоїть біля входу – когось очікувала. Мабуть нарешті зустріла когось дійсно вартого себе – на мене вона ніколи не чекала. Неприємним є те, що я ніби спеціально підійшов під її роботу аби показати, що, мовляв, у мене є дівчина. Дурнувата ситуація. Не знаю чи бачила вона мене, але я її побачив чітко. Певно за нею у той час заїхали на машині – адже головним критерієм у виборі свого хлопця для неї є його матеріальне становище. А який сенс скажіть мені припиняти зустрічатися зі мною аби змінити на такого ж звичайного не мільйонера? Парус місце живне і знайти чоловіка з грішми не складно. Що вона напевно й успішно зробила. Я майже впевнений, що знайшла вона його вже давно, але чомусь мені про це не сказала. Трохи зустрічалася зі мною і більше з ним. Тож виходить, що деякий час свого життя я був рогатим. Це дуже образливо. Проте у кожного свої моральні цінності. Свої вона знайшла і втілила. Ніколи нікому не бажав чогось поганого і зараз не бажаю. Скажу лише, що зичу айскрім усього хорошого у житті, а головне побільше грошей. Щиро бажаю аби вони завжди в неї були і наповнювали усі віхи її життя. Також хотілося б аби прибутки її майбутнього чоловіка лише примножували її власний капітал.

 

Сиджу на роботі. 13-й поверх, а за вікном ширяє пожовкле листя. Здіймається вгору і летить ще вище – до неба. День сьогодні видався напрочуд сонячним.

 

На останок висловлю прикрість з того, що деякі люди за критерій пошуку складової особистого життя обирають матеріальне становище “искомого”. Вважаю це неправильним. І ще одне. Додам спостереження. Нажаль, у моєму житті була не одна дівчина – на все життя. Проте є в цьому і своя користь. Від Катерини я навчився цінувати сімейні цінності, придбав прихильність до її створення та народження дітей. До цього я мав протилежні погляди. Після Наталки я почав багато писати – а це саме те, що мені подобається робити. А Лена-Марина надала мені прагнення до грошей, їх накопичення та примноження. Тож тепер я маю за плечима багаж прагнень та стимулів до їх втілення: заробляти багацько грошей за свою улюблену роботу для того аби забезпечити найцінніше – свою сімю. От і все що мені потрібно від свого життя. А ви кажете у чому істина. В цьому вона і є. Однієї проблеми менше – я вільний від подібних пошуків та запитань. Всім дякую, завжди Ваш, Сєрж, Адіас! (третє жовтня 2008 року).

 

Чем-то мне эта история напоминает айс-крим...


Рекомендовать запись
Оцените пост:
Средняя оценка: 5.0 (1)

Откуда приходят на эту запись за последний месяц   1 день 10 дней 30 дней

Нет данных

Показать смайлы
 

Комментариев: 1

"Парус" больше меня не увидит. По крайней мере в такое время и в компании с тобой.


 
ОБОЗ.ua