Сергій ОДАРЕНКО. Шпальти київського газетяра

"Трое суток шагать, трое суток не спать ради нескольких строчек в газете..."




Роби як я!

1.png


Моя популярність

Моя популярність

 

Рейтинг блогов

Я на Хайблозі

 

Бесплатные линейки для форумов и блогов, линейки на рабочий стол - Flines.ru

Опрос

Serzh84: Звідки ви мене знаєте?



Мои фотоальбомы

Случайное фото со мной

Мои фотоальбомы


чорна мітка

Календар
Июнь
ПнВтСрЧтПтСбВск
      
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30

Моя статистика

 

bigmir)net TOP 100

Відео


Опрос

В чому сенс буття?



Интересы

Антиинтересы

serzh84odarenko

Каша

У той час, коли мешканці сіл або вже владнали свої справи або відклали їх на потім, кияни тільки-но збираються їхати до себе на дачу, в село – саджати картоплю. І травневі свята та вихідні-сателіти – слушна нагода для цього. Коли мешканці столиці покидають своє місто, його у ще більшому об’ємі наповнюють гості. От і виходить, що святкові заходи з приводу свят частіше за все організовуються не для киян, а для гостей столиці. Та сама ситуація з Днем Незалежності – кияни копають картоплю, приїжджі – святкують. Я не кажу, що це погано, просто констатую факт. Щодо вихідних можна теж з упевненістю заявити, що центральна площа та вулиця – осередок гостей столиці. Мешканці Києва там рідкість. Я ні в якому разі не противник напливу гостей до свого міста, також не проти аби ці гості за бажання селилися в моєму місті назавжди і теж ставали власниками мого міста, їх міста. Втім, слід визнати, кияни у Києві виступають більше у ролі гостей. Ситуація виявляється протилежна. Така доля мегаполісу – бути осередком мрій та амбіцій людей з усієї країни. Я погано ставлюся до людей, які кажуть «понаїхали». Впевнений і знаю, що виродків достатньо і серед киян і серед гостей. Серед приїжджих знаю безліч хороших людей, які лише прикрасять та поліпшать моє місто. Мене засмучує лише єдине – фінансовий бік цього питання. Але перед тим як пояснити, що я маю на увазі, зазначу – це лише моя особиста проблема і я сам собі лікар у цьому питанні. А справа ось у чому. Приїжджі помешкання не мають, а значить їм доводиться знімати квартиру. Аби бути спроможним заплатити за це та за більше-менше пристойне харчування та одяг, слід заробляти як мінімум 700 баксів. Значить усі приїжджі працюють на роботах з такими велетенськими зарплатнями. Можна було б сказати, що вони забирають робочі місця киян, але буде не вірно – мені теж ніхто не заважає влаштуватися на роботу з такою великою зарплатнею. На власному прикладі можу сказати, що справжні мешканці столиці рідко коли отримують більше двох тисяч гривень. Різниця суттєва, правда? 2000 грн. киян і близько шести тисяч грн. приїжджих. Поспішу вилаяти себе сам, доки це не зробили інші. Розумію – рахувати чужі гроші негарно. Але оправдаюся тим, що це мій особистий щоденник і пишу я виключно для себе. Пишу як курка лапою, ніколи блогзаписи не перечитую – лише поспішно викладаю свої думки, тому мої життєві записи часто бувають такими хаотичними, з безліччю помилок та очепяток. Задля того аби дізнатися про мої справжні можливості слід відвідати сайт «газети по-київськи», розділ «по-народному», де я висвітлюю столичні новини та викладаю свої статті. Га сьогоднішній день я лідирую серед топ-авторів з великим відривом. Також я найактивніший новинар проекту :-) За останні два тижні на сайті ледве не кожна друга новина – моя. І це серед декількох сот учасників. Але скажу, що у найближчій час збираюся зменшити цей запал – редакція не оцінила належним чином мої наробітки і нахабно користується моєю працею. Щодо якості зазначу – аби мої новини були б не форматними – їх би не постили. Просто проект не до кінця продуманий. Я щоденно пишу новини, а хтось напише раз на тиждень і отримає гроші шляхом накрутки голосів. Мені ж цим займатися ніколи.

Окрім вище зазначеного хочу поділитися ще й іншими думками. Дуже часто доводиться перекидатися парою-трійкою слів з різними директорами або просто людьми великої посади. Мене дуже засмучує, коли бачу людину у дуже дорогому і якісному одязі, але з розумом не більше цибулини. Зайде бувало якийсь замовник, послухаєш його і за голову хапаєшся. Як така недалека людина могла зайняти ТАКУ посаду…
Втім сам і розумію. На більшості робіт потрібен не інтелект, а людські якості. Наприклад вміє людина як сльота в’їдатися в душу, безсоромно набридати – пряма дорога в менеджери з продажу. Ось і вийде готовий приклад тупиці з велетенськими грішми.
Живе собі чоловік, звичайний такий, посередній. Про Шіллера навіть не чув, Вальтера може сплутати з пістолетом так як і Ахметову з Ахмедовим чи Ахметовим. Людина не дурна, але просто не її це, от і все. А знає цей чоловік досконально устрій автомобіля. От і може він успішно працювати у цій сфері. І до біса те, що він не може розмірковувати про безмежність часу і простору. А живе людина, що прочитала усі сонети Шекспіра, безліч книжок класичної та сучасної літератури, може написати аналітичну статтю, аргументовано розмірковувати про політичні події, аналізувати стан економіки. Але до біса така людина. Інша справа якщо вчилася вона на журналіста або робила вигляд, що вчилася на політолога (бо це профанація). А якщо вона має спеціальність інженер? До біса їй ці навики у влаштуванні на посаду офісного планктону (себто якогось менеджера)? І кому до біса потрібні її пізнання у тому, що в Україні немає жодного менеджера і всі хто називає себе так або вчиться на «таке» - розумово відсталі? В Україні є управлінці. І як можна розцінювати таку ситуацію, коли якусь офісну підмітку називають менеджером? А раптом розумний дотямить, що по-суті рядового працівника звуть управлінцем? Та сама ситуація з єй-ар менеджерами. Диваки ці люди. Не знають, що звуться вони на справі кадровиками. І як їх могли взяти на цю посаду? Це ж збочинство!
Загалом, можна довго розмірковувати, але набридло. Знайте, усі менеджери – недолюдки. Якщо ж людина розумний управлінець, то це інша справа. Не забувайте: менеджерів в Україні не існує. Господи, скоро вчителів тічерами будуть називати, на прикладі спікера – того самого говоруна. Не забувайте, що голова Верховної ради – ГОВОРУН, але ніяк не спікер. Сподіваюся пан говорун Литвин про це знає.



Рекомендовать запись
Оцените пост:

Откуда приходят на эту запись за последний месяц   1 день 10 дней 30 дней

Нет данных

Показать смайлы
 

Комментариев: 11

Ну щодо рахування чужих грощей мою думку знаеш: хто рахує чужі - не заробляє свої. ТИм паче не згодна, що кияни отримують менше. якщо ти та ( і я ) та кілька твоїх друзів отримують мало - це не означає що і всі інші. Створи для цікавості опитування киян на блозі - у якому інтервалі вони отримують - 0-1000 , 1000-2000, 2000-3000 і т.д. І будеш здивований результатами. А некияни заробляють тому, що знають - хочеш жити вмій крутитися. Кияни ж розслаблені тим, що є квартира, ліняться і заробляють лише на іжу.
От якраз кияни і крутяться...авсяка ліміта сидить в усяких там правєксах, має 1500-2000 ідовольні як слони
ну я говорю про тих, хто знімає квартири. якби вони заробляли 1500 ім би ледве вистачало на кімнту на троьх та на проїзд.
а отак якраз більшість і живе! І У БІЛЬШОСТІ ВИПАДКІВ ТЕ ЖИТЛО ДУУУЖЕ ДАЕКЕ ВІД НОРМАЛЬНОГО
ну це хіба що студенти. Я , напевне,якби мала сім`ю обрала б повернутися з нею до свого провінційного містечка і жити там в гарній, здоровій, новій хати, аніж знімати десь на задворках міста у 3-кімнатній квартирі 12 квадратів житла за дві треті зарплатні.
ну люди різні бувають...просто по життю з парочкою провінційних знайома...так вони хай краще житимуть в сараї без води але в КИЄВІ аніж повернуться додому..
Дуже часто буває, що й повертатися нема куди. Моя дв. сестра, до прикладу. Доки вчилася в універі, на її малій батьківщині нікого не залишилося, хата до того ніяка зовсім розвалилася...
Не спорю...
Серж, чесно, якісь дивні у "тебе справжні мешканці" виходять...
редакція не оцінила належним чином мої наробітки і нахабно користується моєю працею - тому новини і народні, ніхто ж тебе не наймав для праці)))
Ніхто. Просто гадав, що якась користь буде від моєї активності...Дзуськи...

 
ОБОЗ.ua