Сергій ОДАРЕНКО. Шпальти київського газетяра

"Трое суток шагать, трое суток не спать ради нескольких строчек в газете..."




Роби як я!

1.png


Моя популярність

Моя популярність

 

Рейтинг блогов

Я на Хайблозі

 

Бесплатные линейки для форумов и блогов, линейки на рабочий стол - Flines.ru

Опрос

Serzh84: Звідки ви мене знаєте?



Мои фотоальбомы

Случайное фото со мной

Мои фотоальбомы


чорна мітка

Моя статистика

 

bigmir)net TOP 100

Відео


Опрос

В чому сенс буття?



Интересы

Антиинтересы

Меню


Город Черновецкого периода или День, когда Земля остановилась-2


Вчора (12 січня) з Шапкою поверталися додому: я з роботи йшов від маршрутки, а вона забирала з дитсадка Лєру (не наша дитина) – от і перетнулися на вулиці. На підході до дому побачили, що у всьому будинку відсутнє світло і не лише в нашому як завжди, а й у всіх оточуючих на мікрорайоні. Було дивно споглядати таку картину у такий час – уночі й те більше світла. Вдома вирішив прийняти навпомацки ванну. І там я виявив заспокійливий бонус – гаряча вода лилася з обох кранів! Душ у мене вийшов, я вас скажу, якісний – попарився на славу:) Вечір урізноманітнився на диво велетенським місяцем, що ніби прийшов на допомогу троянцям – підсвітив їх квартири аби люди могли повечеряти. Лєра на наш сподив не боялася темряви, а навпаки – немов та відьма бісилася та гасала по квартирі. Пізно увечері світло увімкнули і ми ще встигли переглянути фільм “Біжи, Лоло, біжи”. На тому й покінчили з днем – повлягалися спати.

Сила. Про свій будинок мовчу, у мене перебої зі світлом з часу заселення в нього – з 95-го року, а от щодо цілого мікрорайону, то це цікава марсіанська тенденція, що проявилася за часів пана Черновецького, що прагне централізувати усю міську владу аж до рівня ЖЕКів, себто я можу покласти відповідальність за відсутність світла та води у свої квартирі безпосередньо на Льоню. Щодо тепла та ж сама історія – живемо під ковдрами так як батереї на ладан дихають, миємося ледве не за графіком, хоча ні – за графіком зручніше – хоч знаєш коли вода буде, а тут без попередження. Улітку якось навіть газ вимкнули на добу. І все вище перераховане відбувається при тому, що ми справно сплачуємо усі рахунки. Можливо не варто платити по рахункам? Адже платимо за холодні батареї, відсутність води, інколи газу, майже постійно світла.
На блозі багато жителів інших міст. Хочу повідомити вам що означає бути корінним киянином – це зарплатня у 170-250 долларів (що непогано і вище середньоукраїнської), ціни у два рази вищі за середньоукраїнські, що є недобре( Житло-халупу можуть купити лише олігархи, знімати квартиру можуть лише багатії та приїжджі, адже аби хто до столиці не їде – лише найкращі та найрозумніші, тому менше тищі баксів некияни не отримують. Бути мешканцем столиці також не означає мати якісні комунальні послуги, про що ви могли дізнатися з вище написаного. Тож, робіть висновки, якими б вони не були.

відкоркувати | Теревень 5

Криза наближається... Криза наближається...


Криза наближається... Криза наближається...

____________________________
|----------------------------------| ||___
|______ М И В И Н А ________|||'''|'''''______,
|_________..... ____________ |_||__|_______||
'(@)'(@)'(@)'''''''''''''''''""""'''''|(@)(@)*****|(@)'


відкоркувати | Теревень 38

музіка : Джем FM  Настрій : відмінний    

Будем жить!


Будем жить!Надворі криза. Всі кому не лінь про неї мусолять, чешуть язики. Більшості нормальних людей набридли ці розмови, вони абстрагувалися від них й пішли в забуття. Однак криза тим не менше прогресує. Найстрашніше попереду. Люди почали реально отримувати менше грошей аніж, скажімо, два роки тому. Зараз середньостатистичний українець на одну зарплатню може придбати 800 батонів, тоді коли лише два роки тому на зароблені за місяць гроші він міг купити 1070 батонів, що на 270 менше. Два роки тому кияни могли здійснити 3000 поїздок на середньомісячну зарплатню, але тепер втричі менше – лише тисячу.

Далі буде лише гірше. І це кажу я – доволі таки оптимістична людина. Незабаром нагрянуть голодні бунти, що прокотяться страшним ехом просторами нашої країни. Люди не зможуть купувати собі новий одяг, а з часом і достатньо харчуватися. Середній клас стане жебраками, а теперішні жебраки почнуть потроху пухнути. Втім, українцям смерть не загрожує. Це занадто дорого для них. Зараз таке життя, що жити значно дешевше, аніж померти. Похорони обійдуться не в одну тисячу гривень, які наш народ не має. А про місце на сховищі я взагалі мовчу – це страшенні гроші. Тож помірковані українці краще житимуть аніж витрачатимуть такі шалені гроші на смерть. Тож, життя триватиме. Побільше оптимізму вам.

Завжди ваш, Сєрж. Адіас!


відкоркувати | Теревень 51
ОБОЗ.ua