Сергій ОДАРЕНКО. Шпальти київського газетяра

"Трое суток шагать, трое суток не спать ради нескольких строчек в газете..."




Роби як я!

1.png


Моя популярність

Моя популярність

 

Рейтинг блогов

Я на Хайблозі

 

Бесплатные линейки для форумов и блогов, линейки на рабочий стол - Flines.ru

Опрос

Serzh84: Звідки ви мене знаєте?



Мои фотоальбомы

Случайное фото со мной

Мои фотоальбомы


чорна мітка

Моя статистика

 

bigmir)net TOP 100

Відео


Опрос

В чому сенс буття?



Интересы

Антиинтересы

Меню


У гриппа – «семейный подряд»


  • Мой папаСтрасти по гриппу, казалось бы, поутихли, но на самом деле в столице продолжается эпидемия: грипп передается от детей взрослым, и «косит» всю семью
  • Семья Одаренко (живут на Троещине, на улице Милославской) «подхватила» вирус от ребенка из садика.
  • – Сначала вирус передался отцу, Александру Александровичу, – рассказывает Светлана Одаренко. – 3 декабря у него подскочила температура до 40. Вызвали «скорую». Приехавшая бригада сбила температуру и отправила к участковому. Читать дальше

відкоркувати | Теревень 7

музіка : шум води  

Все будет хорошо!


Вчора (7 січня) зранку з Коханою переглянули фільм “Один удома”, потім у тепленькій водичці (за часів мера Чернівецького у нашому будинку, попри скарги у ЖЕК і на “гарячу” лінію 051, гарячої води не буває) посиділи у ванній кімнаті. Опівдні Шапці стало погано :(

Подібний стан у неї виник не вперше, тому зі швидкою не квапилися. Втім, коли біль став нестерпним, довелося викликати. Я вийшов на вулицю аби відкрити під’їзд медикам (під час ремонту я пошкодив домофон, а новий ще не встановили). Приїхали вони буквально за десять хвилин після виклику. Я зустрів їх, але моя місія була даремною – у нашому під’їзді вимкнули світло і магнітний замок на вхідних дверях під’їзду не працював. Зайшли лікарі до квартири і у потемках під мерехтіння свічки обслідували пацієнтку. Вирішили везти до лікарні. Ми були готові до такого розвитку подій і зібрали речі заздалегідь, я вдягнувся сам та допоміг Світлані і поїхали ми швидкою до лікарні. Я вже колись писав про київські автомобілі швидкої допомоги – вирізняються вони з-поміж інших своєю амортизацією, а точніше її відсутністю. Коли їдеш, то тебе здорового підкидує так, що аж “хекалку” забиває, що вже казати про хворого? Доїхали швидко. У приймальній її обслідували, потім я її провів до палати. Після цього вона пішла здавати якісь спеціальні аналізи, а я готував її ліжко та розкладав речі. У цей день нічого заспокійливого я не дізнався – лікарі нічого не знали або не казали. О пів на десяту я поїхав додому. Лежала вона у роддомі №4, що на Оболоні прямо над р. Дніпро. Хвилин з 15 блукав шукаючи потрібний мені транспорт, знайшовши швидко доїхав додому. Світло ще не було увімкнене. Зробив навпомацки бутик і тоді з’явилася електрика. Я увімкнув комп і ще трохи поспілкувався з Шапкою у асці. Уранці вперше за більше ніж місяць я прокинувся о 6-й і пішов на роботу, де перебуваю до тепер (час написання цих рядків, а не запощення). Більше аніж місяць перебував на лікарняному. Як би це сумно і жахливо не звучало, але це був найкращий місяць у моєму житті. До цього воно було таким: щоранку о 6-й прокидався, до 17:10 працював, до сьомої вовтузився у тисняві київського транспорту перебуваючи у пробках. Вдома їв, мився та лягав спати. От і все життя. А тут на тобі – операція і місяць (!) сну та відпочинку! Рай!

Тепер вже відомо, що нічого серйозного у Рябошапки не знайдено і це неймовірно радує мене. Увечері хутчіше до неї – до Шапки!
P.S. Дописую 9-го січня. Вчора ходив провідувати Світланку. Доїхав з роботи до метро Оболонь, а там пройшовся пішки хвилин з 10. Зайшов до супермаркету, де придбав для нашої пацієнтки шампунь, мило, т.п., цукор-рафінат, сік Річ апельсиновий, два види чаю: ахмад та грінфілд (грінфайлд – зелені поля). По ходу виявилося, що родом, у якому вона перебуває знаходиться зовсім поруч з будинком, де мешкає Катерина, з рестораном, де одружувалася сестра Наталки Марина, РАГС, де вона розписувалася та будинок,де ця ж Марина мешкає зі своїм чоловіком. У лікарні засидівся, виявляється, для тих, хто затримався більше, аніж дозволено вносять заборону відвідувати або плату-штраф. Ось така там корупція – навіть на рівні вахтерів. Сьогодні її ніхто не можу виписати – всі відпочивають лікарі, а тим часом в її палату підселили старих вульгарних тіток-баб, що з брутальним тоном обговорюють своїх е-рів, в деталях описують свої статеві акти, менструальний цикл і усілякі бридотні болячки. В палаті тепер перебуває п’ять чоловік. Подібні сусідки для тендітної, вихованої та порядної Шапки зовсім неприйнятні. Тепер її треба терміново виписувати. Мама у момент написання цих рядків їде до неї – спробує взяти результати усих аналізів та забрати її додому.
P.P.S. Станом на пів на восьму Шапка вже дома)))
P.Р.P.S. Мама на Різдво подарувала мені Шапку – типу гопської, така чорненька, без відвороту. Що поробиш – холод змусив – доводиться вдягати, іншої не маю (окрім коханої :). Ще важливо: під час лікарняного мій шалик залишався на роботі, а тепер він знову у мене! Це незвичайний “шарфик” – його мені зв’язала САМА ШАПКА! Щастя є і його можна навіть взяти за руку!

Завжди Ваш, Сєрж, Адіас!


відкоркувати | Теревень 41

музіка : тиша  Настрій : відмінний    

Сидим дома


Выходные. Девушка простудилась, а я, скорее всего через поцелуй от нее заразился. Вчера у обоих было 37,3*, под вечер моя температура поднялась под 39*, а на утро у Шапки и у меня опять интересное совпадение – по 37,3*! А еще у нас болели руки – у меня левая, а у нее правая – отлежали, значит. Весь день валяемся, качаем и смотрим фильмы, сидим на Хайвэях. Сча Шапка помогает маме готовить творожную бабку, а я пишу эти строки. Надоело лежать, но на что-то большее еще сил не хватает – болеем как бы. Может, кто посоветует, чем заняться с девушкой в выходной день при вышеперечисленных обстоятельствах? Думали в эрудита сразиться, но я не сторонник электронной версии, по мне лучше картонный, уж больно я люблю настольные игры – это так по-семейному, по-домашнему. Согревает мысли и разум.


відкоркувати | Теревень 48

музіка : Джем FM  Настрій : відмінний    

Меседж влади: "Не предохраняйтесь"


Я, звісно, розумію, що надворі політична та економічна кризи. До того ж пам’ятаю, що в Україні є ще й демографічна криза. Можна було б допустити, що презервативи подорожчали саме з цієї причини – аби люди менше ними користувалися й запліднювалися, але ж у той самий час з усіх сторін волають – застерігайтеся, а на різноманітних акціях роздають ці гумки безкоштовно. Тоді я не розумію – як так? Надворі криза, люди себе прогодувати не можуть, а тут на тобі – дорожчає стратегічний продукт – презервативи. Це загрожує тим що люди менше будуть застерігатися, а значить є ризик збільшення кількості вагітностей = голодних ротів дітей. Оригінальна логіка влади.

Молодь дорослішає раніше – ось типовий приклад:
Меня зовут Настя Семенова. Мне 13, я родилась 27 марта 1991 года. Живу в городе Москве, перешла в 8 класс. У меня есть кот, которого я просто обажаю! Я гот. Об этом в другом разделе, но просто я хотела упомянуть, что я черная и диприссивная. Вчера мы с подругой гуляли по кладбищу. Там было очень готично. В плеере - Расмус, и под него атмосфера была мрачной и таинственной. Светила луна, было тихо... Как-то страшно, но все равно прекрасно. Пили абсент (такой крепкий, что приходилось разводить), покурили. Да, кстати, на мне был черный костюм от Адидас и готический крест. Слушайте, у меня к вам вопрос: какое средство контрацепции самое надежное? Для справки: мне 13, половую жизнь веду 3 месяца с постояным партнером )) (Лелик, I love you!!!) Занимаемся любовью приблезительно через день, так что на презики денег жалко...” (подано без редагування).
 

Далі – но комент. Чекаю на Віші репліки.


відкоркувати | Теревень 19

музіка : тиша  Настрій : Керуючий    

Заболел. Приходиться думать


Возможно это какая-то сезонная простуда, но чувствую я себя препаршиво. Буквально несколько часов назад почуял недомогание. Возможно, это кратковременно и завтра поутру я буду себя чувствовать нормально, но пока что голова гудит, в теле слабость, горло болит. Возможно это от того что я так жадно пил холодный апельсиновый сок. Не хотелось бы остаток отпуска проваляться в постели. Ничего пока что не остается делать кроме как просматривать закачанные фильмы. Последним посмотрел худфильм "Новая земля". Даже если вы этот фильм назовете плохим, то все равно должны посмотреть. Смотрю, пью чай с печеньем. Один дома. Так вот оно как в старости - даже некому стакан воды подать... Одиноко. Допиваю также уже согретый сок Рич. Единственно обожаемый мною. Остальные с мякотью не переношу, в них она меленая, а тут ребленая. Вкуснотища... Если завтра выздоровею, то пойду на Андреевский, а затем к Лесе в гости. Это радует, она отменно готовит. А беседовать с ней очень занимательно. Да и дома у нее очень приятно находиться. Всегда после гостин у нее представляю как буду обставлять свою квартиру, какой сделаю ремонт, как у меня будет налажен быт, какие традиции будут в моем мире и с кем я их буду синтезировать. Ведь в семье оно как? Выбирается лучше из двух привычек, укладов жизни, смешивается и выходит нечто новое. Бывает думается, мол, многое в жизни пережил, в том числе и основные этапы: садик, школу, универ, работа... Но ведь это лишь ее малая часть - впереди целая жизнь (я так надеюсь). И я нахожу в ней массу всего интересного. По крайней мере у меня впереди еще предстоит строительство семьи, рождение детей, их воспитание. Обычное дело скажете? Да, но ведь неведаное для меня. Вы ведь в детстве небось когда-то гордились тем, что вынесли мусорное ведро самостоятельно, обычное дело, а для вас новое. Так во всем. А работа - это фон для всего. Если она лишь для денег, то это несчастье. Нужно стремиться к тому чтобы она приносила удовольствие, ведь она в нашей жизни занимает почти половину (!). Вы только вдумайтесь! И вы эту половину просиживаете испытывая дискомфорт? Жизнь - это масса возможностей. Нужно их искать. Что я и намерен делать. Эти поиски не всегда успешны, иногда сложны, но кто ищет - тот найдет. И еще: в конце с ищущим останутся лучшие. Мусор отойдет сам.

Ну да ладно, заварил кашу из ничего. Буду заканчивать, а то еще чего доброго подумаете, что у меня белая горячка....


відкоркувати | Теревень 56

музіка : Джем ФМ та з фільмів  Настрій : так собі    

На случай уменьшения моей интернет активности


 Если вдруг я пропаду из виртуального поля зрения, то это будет означать, что я лег в больницу.
Впервые за последний черт знает сколько лет. 21 год, кажется, не лежал в больнице. Посмотрим что оно такое. Во-первых вы, интернет пользователи, можете не бояться заразиться по известной причине, а вот относительно реальных людей, то отмечу, что причиной такого действия является исключительно профилактическая процедура, которая носит характер меры предосторожности.
 

Всегда Ваш, Серж.
Адиас!

відкоркувати | Теревень 2

музіка : хвороблива, Джем ФМ  Настрій : хворий    

Як воно: сидіти вдома, коли інші працюють?


Ось вже два роки, як я працюю не покладаючи рук. Два роки я ЩОДНЯ прокидаюся о шостій ранку. Без виключень. Це просто жах. Особливо якщо враховувати що я сова - обожнюю поспати.
І ось вперше за два роки умудрився захворіти. Сиджу собі на лікарняному вдома. Спочатку був цілковитий жах - ці походи до поліклініки з її Мегачергами. Але до п'ятниці просто відлежуватимуся вдома. У п'ятницю піду до лікаря.
Тож трохи легше. Аби ще хвороби не було, то просто свято якесь, але ні - кашель не дає покою. Хоч пігулки даються в знаки - почало відкашлюватися. А п'ю я за день по пігулок, випиваю два пакетики АСС100 та бронхолітичний чай - чотири-шість пакетиків.
Хвороба обійшлся в копіїчку. Скажу лишень, що лише один із різновидів призначених мені ліків коштував майже 80 грн.
Але, думаю, в понеділок вже піду на роботу. І так вже засидівся - тредій день вдома. Як я вже казав, мене мучає совість, що я не на роботі. Почуваю себе ніби роблю щось жахливе - бути на лікарняному для мене ніби просто прогулювати роботу. Завжди думаю, як воно там без мене. Хто його все поробить? Розумію, що ніхто - потім сам все буду надолужувати. Можливо відчують мою відсутність - адже силенну частину роботи виконував я. Як я вже казав, я - незамінний навіть при тому, що незамінних людей не існує. Просто ніхто не буде виконувати той обсяг робіт за ті ж гроші, що й я. Якщо когось гроші і влаштують, то він не зможе виконати, потрібен хоча б якийсь досвід.
Сьогодні розмістив на Хай Веї свої спогади про своє дитинство: 
Читать дальше...


відкоркувати

Цікавий випадок...


Редко бываю на ХайВее, но вот в пору своего бронхтита, отлеживаясь дома как-то все же забрел. Случайно обнаружил не прочитаное сообщение от одного человека. Оно было в адрес моего рассказа "Fatal Error" и датировалось еще прошлым годом.
Вот что она  писала:

Привет!

Вот прочла рассказ от корки до корки…знаешь, твои отношения с Наташей и Мои с моим парнем бывшим похожи…Мы похожи в том, как любили, но молчали… Я тоже любила, но не ценила…то есть в душе ценила, а в жизни молчала…потом он ушел, я думала – приползет на коленях, а потом сама и просила вернуться…ждала его один раз полтора часа, потом два часа на следующей недели…а он говорил в трубку чужим голосом…Ты старше меня конечно, я ещё маленькая и глупая 16-летняя девчушка, но мы могли бы подружиться…. У тебя боль, у меня боль…вспоминая и обсуждая боль может выйдет хорошая дружба…к сожалению, я больна…ну, раком, потому жить мне не долго осталось, так что если тебе нужен друг, которому сможешь поверить пиши _________…моя душа открыта для искреннего человека.


У меня аж сердце ойкнуло. Сразу же написал ей СМС... К счастью она ответила. Вот такая история со мной произошла.


відкоркувати | Теревень 9
ОБОЗ.ua