Сергій ОДАРЕНКО. Шпальти київського газетяра

"Трое суток шагать, трое суток не спать ради нескольких строчек в газете..."




Роби як я!

1.png


Моя популярність

Моя популярність

 

Рейтинг блогов

Я на Хайблозі

 

Бесплатные линейки для форумов и блогов, линейки на рабочий стол - Flines.ru

Опрос

Serzh84: Звідки ви мене знаєте?



Мои фотоальбомы

Случайное фото со мной

Мои фотоальбомы


чорна мітка

Моя статистика

 

bigmir)net TOP 100

Відео


Опрос

В чому сенс буття?



Интересы

Антиинтересы

Меню


музіка : Джем-FM  Настрій : втома    

Гришковец в Киеве и его новая книга в соавторстве


Наверное все почитатели творчества Жени уже знают о его приезде в Киев. На сей раз он будет выступать не в Леси Украинки, как это было два года назад, а в Ивана Франка с новой программой "+1". Небось сдружился со Ступкой, который лобировал постановку пьесы Гришковца Рубашка (?) в своем театре. Я не ходил - мне не интересно само творчество Жени без его участия. Сегодня ходил за билетами - обломался - в продаже остались только за 600 грн. и дороже. Не купил, ясное дело. Может через блог у Жени попрошу приглашение. Или уже на черном входе в театр в час Х. Помимо этого Женя опубликовал свой рассказ в неординарном сборнике в соавторстве с абсолютно противоположными ему авторами (см. фото).

З Вами був Сєрж, АДІАС!

 

Читать дальше...


відкоркувати | Теревень 9

музіка : Мишка, Мишка, где твоя улыбка полная задора и огня?..  Настрій : відмінний    

Докотився до театрала


Щось останнім часом я зачастив до театру. Так ненароком можна перетворитися на театрала. Не знаю чому, але у мене це слово асоціюється з чимось не дуже милозвучним. Для того аби ним стати не так вже багацько умов потрібно: час, гроші, супутника. Щодо останнього пункту, то це виключно індивідуально. Просто я не можу відвідувати будь-які заходи на самоті. Мабуть, я не самодостатній, мені потрібна компанія, хоч і невелика. Від телевізору я вже давно відвик – Інтернет замінив мені все. Але ж я розумію, що це не вихід. Я інколи ходжу до кінотеатру. Але якщо потрапити на дійсно якісну виставу у театрі, то навіть мегабюджетний блокбакстер не зрівняється за якістю та враженнями з нею. Особливо коли зал невеличкий і актори ходять поруч з вами. Це зовсім інші відчуття.

Не минуло й місяця як я з коханою відвідав виставу у Лесі Українки “Ромео & Джульетта” і ось позавчора сходили на “Валентинов день”. Дещо драматична, але колись вона менінеймовірноподобалася. Так було. Але цього разу я не відчув мейнстріму. Вистава пройшла повз мене. Мабуть, це пов'язане з тим, що я занадто щаслива людина для такого сюжету, а на той час коли я був у захваті від вистави, то був нещасним. А саме у такому стані вона сприймається як було задумано, виникають саме ті думки, які передають герої вистави. А які у мене можуть бути думки подібного роду, коли я маю суперове особисте життя? Мені похмурі думки й переживання на поприщі приватного життя чужі. Я – щаслива Людина. Тож, на жаль чи на щастя драматичні сюжети проходять повз моє світосприяняття і співпереживання.

Читать дальше...


відкоркувати | Теревень 15
ОБОЗ.ua