Сергій ОДАРЕНКО. Шпальти київського газетяра

"Трое суток шагать, трое суток не спать ради нескольких строчек в газете..."




Роби як я!

1.png


Моя популярність

Моя популярність

 

Рейтинг блогов

Я на Хайблозі

 

Бесплатные линейки для форумов и блогов, линейки на рабочий стол - Flines.ru

Опрос

Serzh84: Звідки ви мене знаєте?



Мои фотоальбомы

Случайное фото со мной

Мои фотоальбомы


чорна мітка

Моя статистика

 

bigmir)net TOP 100

Відео


Опрос

В чому сенс буття?



Интересы

Антиинтересы

Меню


Теперь я настоящий



відкоркувати | Теревень 17

Песня журналиста


Слухати всім! Гімн мого життя) Адаптація відео - моя

відкоркувати | Теревень 7

Нові плани


Не встиг я реалізувати усі плани піврічної давнини, як намалювалися нові – більш пріоритетні. Поспішаю їх зафіксувати у друкованому вигляді – аби не забути. А так написав – і ніби зробив крок до їх реалізації)

 
1) Подивитися четвертого «Термінатора».
Фільм дитинства. Вважаю, його варто подивитися навіть якщо він виявиться препоганим. Це легенда. І навіть у разі її спаплюження варто бути в курсі з першоджерел (себто з перегляду). Кіно це варто дивитися виключно на великому екрані. Дуже мені сподобалося у «Флоренції» - там і планую переглянути і цю картину. Жовтень більш колоритний, але дуже вже далеко – доступні лише ранні сеанси, а в Трощинському кінотеатрі є можливість піти й на останній сеанс і у разі припинення руху громадського транспорту – дійти додому пішки (пів години жіночою ходою).
Пам’ятаю як дивися Термінатора ще на старій квартирі, я був тоді малим, а показували його на 7-му каналі (так і називався – зараз це, здається, «Тоніс»). За першого показу подивитися мені його не вдалося – батьки як побачили голозадого мужика (Арні), одразу перемкнули. А там є ж іще й поцілунки тощо! Тож подивився я його підпільно, коли батьків не було вдома. Багато у кого перший перегляд Термінатора нагадує про «трофейні» відеомагнітофони. На ньому вони дивилися його в якості «аналогова копія з аналогової копії»… У мене в домі ніколи не було відеомагнітофону. Пізніше і ДВД також. Лише в кінці 2005-го з’явився комп’ютер. Приблизно з того самого року я дізнався що з часів мого народження прогрес відбувається не лише у будівництві, де будинки почали склом обкладати, а й електроніці. Хоча у друзів я все ж таки бачив компи і приставки. Але то було з розряду недосяжнгостей і буржуйності. Ну яка звичайна сім’я, скажіть мені, могла мати відеомагнітофон, музичний центр чи комп’ютер до початку 21-го століття? Ніяка – лише багатії.
Тож Термінатор варто подивитися))) Оце я накрутив)))

відкоркувати | Теревень 11

Настрій : відмінний    

ЖурналістикаПоПо-київськи


Столичный читатель составил портрет "Газеты по-киевски"

К 50-летию Союза журналистов Украины читатель оценил работу украинских журналистов на примере любимой газеты

Народна журналістика vs Професійна

Я читач. Такий собі звичайнісінький киянин, який щоранку купує газети у кіоску преси. Не дуже й прискіпливий, просто переглядаю щоденні видання під час дороги на роботу та, через відсутність Інтернету, під час обіду. До критика мені далеко. Навіть коли помічаю чергову ”очепятку” чи неточність, не кидаюся хутчіш телефонувати до редакції аби повідомити про це, така поведінка більш притаманна людям пенсійного віку чи/та самотнім.

Проте, мушу визнати – я активний читач. Підтримую зворотній зв’язок з журналістською братією, жваво беру участь у всіх починаннях редакційної колегії. Зокрема я активний учасник проекту київської газети, створеного для читацьких публікацій. Такий підхід вигідний усім: видання отримує безкоштовне інформування безпосередньо з місця подій від свідків, а читачі задовольняють власні амбіції.

Читать дальше...


відкоркувати | Теревень 2

Пост навздогін


Усе рідше роблю записи у свій блог. Є справи важливіші, а раніше писав ледве не щодня (це ще в ті часи, коли я мешкав на ЖЖ). Пост хоч і навздогін, але усього невикладеного тут не висвітлю. Що нового? Працюю як і працював. Сумно. Вдома на кухні повним ходом йде ремонт. Вчора після роботи зайшов в "Метро", де купив протигрибкову грунтовку, але як потім виявилося - не ту, що треба.  40 грн. на вітер. Дійшовши до своєї фортеці знову запрягся до роботи - переніс холодильника та інший хлам з кухні - звільнив простір для укладання кахлю. Під час написання цих рядків, певно, робота вдома кипить. 8 баксів за кв. метр - божевільні гроші. Ось що означає батьки пенсіонери. Я б таке собі навряд чи дозволив. Опісля цих клопотливих справ змив з себе увесь бруд, але потім знову замарався - довелося знімати ще й лінолеум з долівки кухні. Пізніше прийшла Шапка. Зустрів її радісно - дуже бо скучив, але вона прийшля без настрою. Це передалося, на жаль, і мені. Ще більшого гніву надавав той факт, що батько розмовляв по телфону так, що вуха закладало - от я і зірвався - закричав на всю хату аби випустити пару. Після цього усе стало ще гірше - Шапка на мене образилася. Коротше кажучи, погана я людина - не може вона зі мною ужитися - я не вмію приділяти коханій тієї уваги, на яку вона заслуговує. А вона заслуговує усього найкращого.

Читать дальше...


відкоркувати | Теревень 1

музіка : Ночные снайперы  Настрій : відмінний    

Магистраль на три хаты или нафига козе баян


Народный автор Сергей Одаренко: Местная коза Белка польщена таким вниманием и с важным видом переходит дорогу только на “зебре”

 
                         Еще лет 15 назад на хуторе работал клуб, а в довоенное время даже магазин и садик. Из переходящих с поколения в поколение рассказов  известно, что в позапрошлом веке здесь была река, по которой ходили парусники. Еще раньше “на річці”, как сейчас называют оставшуюся от нее болотистую местность, стоял панский “маєток”. До недавних пор, копая картошку, местные жители регулярно находили панские “гроші” и “шаги”, чаще – осколки расписных кувшинов. Хутор был зажиточным и люди в нем жили в достатке. Многие жители соседних сел заинтересовано посматривали на местную жизнь и при случае, не раздумывая, переезжали сюда жить.
 
                         Но вскоре наступили трудные времена, люди устремились в города, садик закрыли по ненадобности, речка – и та пересохла. На смену магазину пришли лавки на колесах. Клуб держался до последнего, на показ индийских фильмов сюда съезжались изо всей округи. Но и он “сдался”. Магазин и клуб разобрал для хозяйственных нужд своего двора самопровозглашенный голова поселка дед Макаренко, который в свои девяносто лет подрабатывал почтальоном, и раз в неделю ездил на велосипеде в почтовое отделение соседнего села за корреспонденцией. Но сейчас почта сюда не “ходит”. Даже электричество, которое и так тут появилось с опозданием - в 60-е годы прошло века, «приказало долго жить». Злоумышленники срезали электропровода, а власти восстанавливать их для пары-тройки хат не спешат. Тем более не факт, что их опять кто-то не стащит. Последняя молодежь выехала лет десять назад, да и старики либо переехали в города к детям, либо вымерли. Остались самые стойкие – человек пять, не более.
 
                        И тут случилось нечто невообразимое! В 2005-м году сюда начали прокладывать дорогу, а в 2006-м она уже была готова. Двухкилометровый отрезок пути обошелся казне не в один миллион гривен. К тому же заасфальтировали даже хуторские улочки и соорудили тротуары! Работы выполнены по всем правилам: установлены знаки, нарисованы пешеходные переходы, а в иллюзорном центре хутора-призрака сделали кольцевой разворот и… автобусную остановку! Местная коза Белка польщена таким вниманием и с важным видом переходит дорогу только на “зебре”. А вот Баба Галя, собирая на растопку хворост вдоль главной дороги, нарушает – переходит ее, где ни попадя. Кот Васька облюбовал остановку, часами там дожидается своей подруги Матильды. Жителям окрестных сел завистно, то и дело посматривают на “магистраль для трех хат”. Поначалу по новой “трассе” колесили машины – приезжали покататься по удивительно ровной для этих мест дороге, а заодно и посмотреть на путь в никуда, посидеть, лузгая семечки, на никому не нужной остановке, на которую никогда не приедет автобус. Теперь, если в месяц хоть один автомобиль проедет, то это уже событие. Обычно сюда заезжают по ошибке заблудившие водилы в поисках короткого пути.
 
                        Поначалу все искали объяснение столь дорогому и нерациональному строительству. Ходили слухи, что на месте заброшенной птицефермы, которая расположена неподалеку от хуторка, будет сооружена птицефабрика – вот, мол, и решили проложить к ней дорогу под прикрытием благоустройства населенного пункта. Но строительство пути подходило к концу, а фабрикой и “не пахло”. Прошло три года со дня окончания укладки асфальта и стало ясно, что дорогу провели действительно для людей. Вот только хуторяне не особо оценили такую заботу. По их единогласному мнению, лучше бы эти миллионы были затрачены на постройку добротных домов в соседнем крупном селе и проведение газа. Это обошлось бы значительно дешевле, и толку было бы больше. А такая широченная дорога со всеми знаками, переходами и остановкой этим престарелым жителям ни к чему. Они и ходить-то толком уже не могут, а автомобиль с их пенсией им только снился. Да и зачем он им здесь нужен.

Также эту заметку можно прочесть на ХайВее.


відкоркувати | Теревень 14

музіка : тиша  Настрій : відмінний    

Фотосессия Шапки и немножко меня :-)



відкоркувати | Теревень 22

Зародження пулітцерівського лауреата



відкоркувати | Теревень 12

музіка : тиша  Настрій : Керуючий    

Продолжаю печатать свои заметки в газете по-киевски


Сначала они выходили, и я их просто фоткал, а теперь решил разместить постепенно на долгую память:-)

Буду размещать и далее. За последнее время у меня, благо, их насобиралось много. Да и будут выходить и далее новые. Я так думаю:-)

P.S. (а ти спробуй згадати, що мав на увазі. Пост скриптум під цензурою).


відкоркувати

Сайти яким я надаю перевагу


  • 15 травень 2008 at 8:40 PM

 
 
14.05.08. Пост 1. Планую чітко дотримуватися певної тематики в своєму ЖЖ задля уникнення  суміші різношарових тем. (P.S. Тепер ви можете оцінити виконання моїх планів – цей та декілька сусідніх постів розбиті на тематику, навіть якщо відбулися в один день. Тепер би ще знайти ту кнопку, що   приховати частину тексту…). Вчора увечері копирсався в нетрях глобальної мережі. Для мене вона  обмежується декількома сайтами: (читання, дописування),  (читання), Українська правда (читання, коментування), (в т. ч. й блоги інших дописувачів;  читання, дописування, коментування), (в тому числі читання   інших громадянський журналістів та дописування від себе , коментування, поки що без права на  оцінювання), ХайВей – співтовариство газети по-київськи та по-народному (в т.ч. й моя участь),  Мембрана – сайт новин науки та техніки (читання), (в т. ч. й блоги інших   дописувачів, серед яких і Грішковєц; читання, дописування, коментування), віднедавна мій аккаунт та  блог на   адреса блогу -   (в т. ч. й блоги інших дописувачів; читання, коментування, пошук інформації), сайт   erMain&tkn=1508, , (в т.ч. спілкування), інфосторе (написання, скачування-деунлод та епод ( фільми, музика, ПЗ, фото, тексти тощо), читання, інколи коментування, пошук інформації),  (скачування), (перевірка пошти, дописування), сайти порнографії (останнім часом рідше, т. як є  з ким :-)).
Можливо я не всі назвав, але це основні, вони подані не за рейтингом, а по мірі згадування.

відкоркувати
ОБОЗ.ua