Сергій ОДАРЕНКО. Шпальти київського газетяра

"Трое суток шагать, трое суток не спать ради нескольких строчек в газете..."




Роби як я!

1.png


Моя популярність

Моя популярність

 

Рейтинг блогов

Я на Хайблозі

 

Бесплатные линейки для форумов и блогов, линейки на рабочий стол - Flines.ru

Опрос

Serzh84: Звідки ви мене знаєте?



Мои фотоальбомы

Случайное фото со мной

Мои фотоальбомы


чорна мітка

Моя статистика

 

bigmir)net TOP 100

Відео


Опрос

В чому сенс буття?



Интересы

Антиинтересы

Меню


музіка : тиша  Настрій : відмінний    

Розважальне телебачення свідомий чи вимушений вибір українця?


На зміну поміркованому, аналітичному, шаблонному наповненню телевізійного простору прийшла розважальна складова, що має за мету не інформування, а виключно затримку уваги глядача. І це не є новим розділом в журналістиці чи телевізійних стандартах. Причиною такого нововведення є виключно комерціалізація телебачення.

Як і в газетах, на телебаченні продукт діяльності журналістів є виключно приманкою потенційних клієнтів рекламодавців. Тому головною задачею будь-якої програми стає не пізнання чи аналіз складних політичних та економічних подій чи явищ, а підлаштування під смаки групи глядачів на яку спрямована реклама товару чи послуги. А так як серед таких людей є переважна більшість так званих пересічних українців, то й телевізійні програми орієнтуються здебільшого на них.
Окрім вищезгаданого, фактором, що сприяє «розважалізації» телебачення є прискорення темпів життя населення. Постійні втоми від розумового навантаження, стреси на роботі, проблеми з грішми – все це не сприяє бажанню телеглядача обмірковувати подану інформацію на ТБ. Телебачення переорієнтувалося на Хедлайнерів – пожирачів заголовків. Людина не бажає у свій вільний час навантажувати себе зайвими думками і бажає отримати інформаційні вершки не вдаючись до подробиць. Телебачення з пресою розподілили між собою сфери діяльності: перше дає змогу швидко та лаконічно насититися фактами, а друга вже спрямована на їх ґрунтовне переосмислення з розлогим аналізом причин та наслідків. Втім, останнім часом все більше преси також починають працювати за принципом Headlines” – заголовків. Прикладом тому можеслугувати газета “Блик”, щопобудована на американськийкшталтщотідитячірозмальовки чи комікси.

Частково проблема, якщо це явище так можна назвати, пов'язана зі споживацьким світоглядом. Хоча питання, хто диктує моду - попит чи пропозиція - надто неоднозначне.

Пересічний глядач даючи відповідь на запитання “свідомо чи вимушено він обрав розважальне телебачення” не задумуючись відповість, що вибір його свідомий, бо напевно краще подивитися та повболівати за улюблену зірку на "Танцях з зірками", наприклад, аніж засмучувати себе переглядом фінансових новин і вимикати телевізор перед початком тієїж улюбленої передачі, бо ж послуги за електроенергію зростають - треба економити. Тому краще насолоджуватися переглядом розважальних програм, а у перервах читати газети аби кінцево не "отупіти”.

А загалом дуже влучно характеризував українське телебачення журналіст УкраїнськоїправдиЮрій Романенко. За його словами на українському телебаченні відбувається відверте окозамилювання, відвертання уваги від насущних проблем. Впав, скажімо, прибуток на метзаводі з 300% до 5% - непорядок! Ви - слабка ланка, йдіть геть на вулицю та подихайте там з голоду, а ввечері, якщо пощастить, на ТБ про вас розкажуть повний суму сюжет. Савік Шустер в графіках покаже шановній публіці, як зелена та синя лінії, намов собачки Павлова, рефлекторно реагують на словесне лайно. Ну, і звісно, Ольга Герасим’юк вас оплаче. Спи, спокійно, український середній класе.


відкоркувати | Теревень 28
ОБОЗ.ua