Сергій ОДАРЕНКО. Шпальти київського газетяра

"Трое суток шагать, трое суток не спать ради нескольких строчек в газете..."




Роби як я!

1.png


Моя популярність

Моя популярність

 

Рейтинг блогов

Я на Хайблозі

 

Бесплатные линейки для форумов и блогов, линейки на рабочий стол - Flines.ru

Опрос

Serzh84: Звідки ви мене знаєте?



Мои фотоальбомы

Случайное фото со мной

Мои фотоальбомы


чорна мітка

Моя статистика

 

bigmir)net TOP 100

Відео


Опрос

В чому сенс буття?



Интересы

Антиинтересы

Меню


1 липня 2009 р.


Вчора після вельми нудної роботи поїхав до пам’ятника Леніну, що на Бессарабці аби зробити новину для «по-народному» про те, що йому відбили руку, підборіддя та ніс. Про це дивіться у минулому пості (хоч там дещо по-іншому написано, аніж у «пн»). Потім увесь вечір відповідав на коментарі, читав, робив записи. Ліг о півночі.

Вчора вийшов запис у спільноті «chair» про результати обговорення… мене) Почитав – посміявся. Весело.
Сьогодні збирався було зробити запис про продаж м’яса на сонці на торговельному майданчику «Метеор», але як на зло їх немає. Увечері опублікую новину про відкриття на Троєщині м’ясного магазину на місці гральних автоматів. Також з ранку вийшла моя стаття про економію на проїзді. Буквально за годину її переглянуло 500 чоловік – для статті це дуже хороший результат. Скоро ви її побачите і у блозі.

Окрім сказаного додам, що вчора їздив з Шапкою на зйомки. Спочатку приїхали в Оперу, але потім виявилося, що помилилися – треба було у оперетту) Там зняли коментар директора та відвідувачів. Також трішки посиділи на концерті присвяченого закриттю театрального сезону. Було ніяково з приводу в’єтнамок, в яких я сидів у залі серед вишукано вдягнених людей. Втім я не знав, що там буду. Загалом сподобалося.


відкоркувати | Теревень 5

Свобода слова по-госпредприятски


Цей пост мав вийти ще тиждень тому, але не було часу та можливості. Тому прошу не звератити уваги не деяку неактуальність матеріалу. А загалом то я так... для себе.

В прошлом посте я писал о пережитых моментах жизни секретным агентом супергероем Сержем Милославским. Замечу, что Сергей Одаренко не имеет никакого отношения к супер-герою и тем более им не является. Однако, вопреки этому, вчера к Сергею выставили претензии по поводу публикаций записей социального суперагента Сержа о перипетиях на его предприятии. Возможно, каким-то образом некоторые эпизоды его биографии и совпадают с фактами из жизни Сергея, но это не повод подозревать его в том, что он и есть тот самый супергерой! Сергей всего лишь предоставлял секретному агенту право публиковать его записи на страницах своего блога. А это ведь не запрещено?
Сергей Одаренко в недоумении оттого, что системный администратор его предприятия решил, что он по совместительству является и администратором супергероя. Исходя из вышеизложенного, Сергей желает лишь посочувствовать своему системному администратору по поводу его тяжелой душевной болезни и пожелать скорейшего выздоровления.
В заключении Сергей Одаренко хочет добавить, что негоже его коллегам по работе высиживать его в блоге и искать компромат, дабы набедокурить и изрядно подпортить ему жизнь. По рекомендации своего шефа – нормального мужика в отличие от многих прочих, Сергей не пишет о своей работе на страницах своего блога – так что не надейтесь – ничего не найдете. Остается надеяться, что остальные руководители также проявят мудрость и отнесутся к стукачам как полагается. Ни один нормальный человек стукача терпеть не станет. Ну а стукачам и говорить нечего – это их личное горе.
И вообще, хватит лазить на мой блог! Кто бы вы ни были. Вам делать больше нечего? Одинокие закомплексованные личности. Займитесь работой или личной жизнью, с которой у вас наверняка проблемы. Вы импотенты что-ли? Не стоит? Горе-горе… Ну, а я-то тут при чем? Вам в клинику, а не ко мне в блог надо.
 
Я над вами не смеюсь, я вам сочувствую.

відкоркувати
ОБОЗ.ua