Сергій ОДАРЕНКО. Шпальти київського газетяра

"Трое суток шагать, трое суток не спать ради нескольких строчек в газете..."




Роби як я!

1.png


Моя популярність

Моя популярність

 

Рейтинг блогов

Я на Хайблозі

 

Бесплатные линейки для форумов и блогов, линейки на рабочий стол - Flines.ru

Опрос

Serzh84: Звідки ви мене знаєте?



Мои фотоальбомы

Случайное фото со мной

Мои фотоальбомы


чорна мітка

Моя статистика

 

bigmir)net TOP 100

Відео


Опрос

В чому сенс буття?



Интересы

Антиинтересы

Меню


Гимн украины на разных языках мира (видеоклипы)


Братья-блоггеры, с наступающим ВЕЛИКИМ праздником Вас! (Мені найбільше спів сподобався грузин)

До Дня Незалежності зняли відео, де національні меншини, що проживають на території України, співають гімн на своїх рідних мовах.

Кожний ролик починається з тематичних та колоритних сюжетних ліній. Всі герої спілкуються на своїй рідні мові, але одночасно прослідковується любов і повага до України.

Цыгане поют гимн Украины

Читать дальше...


відкоркувати | Теревень 30

В прямому етері з вами працює Сергій Милославський


Правильно це слово буде звучати як «наконечник», втім я з цим правилом не погоджуюся. Ідіотичні філологи, що купили свої дипломи, або примітивно виходили їх не мають права нав’язувати більшості безглузді правила. Наконечник походить від слова кінець, але виходячи зі новоутвореного слова слід вважати за початкове слово «конець» - себто русизм. З якої, скажіть мені, дурі я маю писати це слово через «О»? Лише через тупість філологів? І не цікавлять мене різного роду видозміни слів. Я наполягаю на утвердженні цього слова у моїй редакції – наконечник.

До слова хочу сказати пару слів про наїзди на СТБ. Багато кого бісить їх мова. Журналісти цього каналу працюють за словником Грінченка редакції 20-х років ХХ-го століття. І це не маячня. Адже ще наприкінці минулого тисячоліття Верховною радою були прийняті поправки до укр. мови за якими стверджувалося правильність саме тієї редакції. За постановою Верховної Ради на протязі 10-ти років мали діяти обидві варіанти мови – на рівних правах, аби суспільство адаптувалося до нововведень. Але сталося не так, як гадалося. Всі зиркають на СТБ крутячи пальцем у скроні у той час, як саме цей канал залишається єдиним, що вживає грамотну укр. мову на законодавчому рівні. Усі інші використовують слова за вже неіснуючими правилами.
І хай би це як кому не подобалося, але треба пред’являти претензії не журналістам, що єдино вірно говорять, а законодавцям, що прийняли такі мовні поправки. І вже потім розбиратися у правомірності таких «законодавств».

відкоркувати | Теревень 9

музіка : тиша  Настрій : відмінний    

Пост-навздогін №N: про ніщо та імпотентів


Доволі часто у мене в блозі можна зустріти публікацію під такою назвою. А все через те, що я нерегулярно висвітлюю події свого життя, які, за ідеєю та концепцією електронного щоденника та формату, який я обрав для свого блогу, мають бути тут висвітлені. Переважна частина усього того найважливішого, що відбувається у моєму житті, не знаходить місця у цьому щоденнику. На жаль чи на щастя. Проте пересічні події потрапляють на його сторінки. Все залежить від ситуації. Є час та настрій на це – запис з’являється, ні – то й читати немає чого. Навіть більше-менше серйозні записи в «по-народному» я дуже рідко сюди перепощую. А там у мене цікаві новини, статті та спостереження. Все маю намір перепостити собі сюди усе те, але ніяк руки не дійдуть. На плани продублювати хайблог в лівджьорнал я вже давно «забив» – нереально. Але починалося все навпаки – головним був саме ЖЖ, а сюди я просто копіював пости, а на коментарі навіть не відповідав та й не читав. Тепер в ЖЖ – у мене повний спокій та затиш. В деякому сенсі я шкодую, що так «запустив» ЖЖ – він більш надійний, аніж ХВ. Хайблог може вже в наступному році зникнути, як то трапилося з інфостором, на якому я зберігав безліч фоток та іншого, і яке все одним махом беззворонтньо зникло. Хоча ЖЖ з переходом у власність російській компанії «СУП» теж не викликає підозри. Найбільш надійним сегментом міг би бути блог на гулі, однак далі реєстрування і стартового посту у мене руки не дійшли. На ЖЖ і блозі «Google» мене можна знайти за ніком serzh84odarenko, десь так)

Читать дальше...


відкоркувати | Теревень 11

Недільний день. Фотозвітик


Я їв піцу під пиво, Шапка вивчала англійську. Завтра плануємо купувати двд-ром.


відкоркувати | Теревень 8

Настрій : Керуючий    

Украина - Родина дремлющих ангелов. (Заставь себя прочесть!)


Заставь себя прочесть!
 
Родина дремлющих ангелов.
 Украина - это капище невозмутимых мудрецов. Наш главный религиозный ритуал - упорное ожидание бесплатного чуда.
     Говорят, под лежачий камень вода не течет. Украинцы с этим не согласны. Мы 300 лет сидели сиднем в центре Европы и ждали ”самостийности”. Бог не выдержал этой наглости и свершил чудо. Удовлетворенные результативностью своей религии, мы ожидаем других чудес. Например, процветания и благополучия. При этом нас не пугает кратковременность жизни. Мы ведем себя как бессмертные люди, которым не падает на голову кирпич, зато падают мешки с твердой валютой.

відкоркувати | Теревень 10

Важке прокидання. Пригодний вакуум. Путіне, прощавай! Іноземна мова.


11 травень 2008 at 3:30 PM


 
Важке прокидання. Пригодний вакуум. Путіне, прощавай! Іноземна мова.
 
Вчора так і не запостився в своєму ЖЖ. Чи то просто забув, чи ліньки було. Сьогодні спробую завантажити одразу за два дні. У будь якому випадку – дописувати до свого щоденника я почав значно частіше.
Вчора поставив на закачку цілу кіпу фільмів. Навіть перераховувати не буду. Увечері лише почав переглядати фільм 10 000 тисяч років до н.е. у гарній якостИ. Фільм – не дуже. Сьогодні ся насилу прокинув, ся насилу підвів. Ледве доїхав на роботу. Спав у дорозі. Настав у житті деякий застій, такого вже давно не траплялося. Під цим явищем я розумію відсутність у моєму житті будь чого, лише нестерпна буденність. Розмірковую як її подолати.
Орієнтир дня – сьогодні останній день президентства Путіна. А чи не від слова путь його прізвище?... Українською це буде щось на кшталт Шляхін. Проте якщо так, то Путін обрав не шлях, а брод. Такі справи. За причиною вищезгаданого інформаційного вакууму в моєму житті і писати особливо ні про що. Ось так от.
Пю полуничний час з овсяниками.
Задля заповнення розповім про одну з найбільших образ у мій бік від не сторонньої людини – Олени (та, що Немарина). Одного разу вона попросила мене не розмовляти з нею своєю рідною мовою. Це мене спантеличило й ошарашило. Для мене це прозвучало ніби: Відмовся від своєї матері, обирай: або я або твоя мати. Я не знаю, що її спонукало так сказати, але я коректно спробував її переконати у абсурдності її слів та прохання. Підлий лицемір, можливо, й погодився на її прохання, але я порядний. Людина, що пішла б на поводу такого прохання й у інших ситуаціях вчинить так само: зрадить друзів, підставить ближнього, кине рідну людину у скрутному становищі, не простягне руку допомоги. Про людину, що ТАКЕ просить я не буду поширюватися.
Завтра на роботі передсвятковий день – восьме травня. 9 – НАЙВЕЛИЧНІШИЙ день в історії УКРАЇНИ! День нашої перемоги у визвольній війні. І нехай після війни Україна потрапила з вогню та в полумя, проте, більше зло ми перемогли. ДЕВЯТЕ ТРАВНЯ!!!!! Про це слід памятати, цим варто ПИШАТИСЯ! Це НАША ПЕРЕМОГА! Таке не повторюється! Шкода, що нові покоління не розуміють усього величчя тієї ПЕРЕМОГИ… Адже тоді ми стали переможцями у найстрашнішій війні людства. Не хто-небудь, а саме МИ! І нехай українці не єдині, що принесли свою частку в перемогу, проте – основні. Саме українці внесли найбільший вклад до повалення нацистської Німеччини. Сумно лише, що визволивши увесь світ українці не змогли вивільнити себе з окупації :-( І лише у 1991 році звільнення від неї прийшло саме собою…
В парці Перемоги пройшло моє дитинство: узимку я ковзав на санчатах зі схилів, влітку прогулювався, у юності гуляв з дівчатьми. В студентські роки пив пива забагацько там та й зараз частенько навідую туди ся. Якщо, коли-небудь, буду ставити у паспорті печатку про юридичну реєстрацію сімейних стосунків з кимось, то обовязково побуваю там у той день.
Зараз надумав записати усіх своїх співробітників в ОС ДТЗ. Зараз я добре кожного памятаю, але знаю, що в разі звільнення з часом забуду. А я не хочу цього. Це особливий період мого життя і, можливо, ці спогади колись знадобляться мені. У інших як? Попрацював – забув, а у мене саме зараз не так. Тут кожна людина колоритна, має свою специфіку, образ. Таке не варто забувати, на наступних моїх роботах швидше за все будуть люди випадкові, пересічні, проміжкові. Потоваришував по мірі необхідності й забув. А поки що мій робочий колектив – робоча сімя. Ба я тут більшу частину життя проводжу. І нехай мені багато хто не подобається, проте позитиву більше. От лише працюю я тут майже безкоштовно:-(
Ідея з велосипедом поки що не форсується. Будемо подумати…

відкоркувати

музіка : БумБокс  Настрій : Ознайомлюючий    

Чи є життя після компу? Або Критичні моменти як вирішення проблем.


Чи є життя після компу? Або Критичні моменти як вирішення проблем.

Частина перша. Хто є постійним дочитувачем мого ЖЖ – той знає наскільки тривалий час я збираюся придбати новий диван. Така сама ситуація з зубами. І ось нарешті настав вирішальний момент. І все завдяки критичним моментам, що спонукали до вирішення цих питань. Хворий зуб доконав до флюсу від чого щока напухла і пів обличчя паралізувало – довелося просвердлювати дірку в зубі аби гній увесь вийшов назовні, а то пішов вже хто-зна куди. Після цієї процедурки відчуття ніби щоку голкою простромили і вона як повітряна кулька здулася. Декілька днів активно полоскав рот розчином соли та соди. Флюс є тим критичним моментом від якого не можна були піти. Можливо це й накраще, адже лікуючи його тепер я вилікую й усі інші зуби (окрім одного, де стоїть велетенська пломба на місці якої за всіми стоматологічними нормами має бути протез або коронка. Тож єдиним способом лікування його є видалення :-( чого я конче не бажаю. Тож поки що буду мучатися – до останнього. Інші вилікую цілком. А щодо цього напівзуба, то коли знову ж таки припече, то почну збирати гроші, оформлювати кредит і терміново ставити зубний протез – адже зуб на важливому місці і бере активну участь у жуванні (від чого я зараз дуже страждаю, що від його болючості не можу його задіяти). Під зубним протезом я розумію дорогостоючу операцію – у кустку (щелепи) засверлюється щось типу шурупа на який саджається протез. В ціні ця операція не має меж, а найбюджетно-соціальною є ціна в близько $1000.

Іншим критичним моментом є цілковита поламка компа. Повністю вирубився і навряд чи підлягає воскресінню. Можливо життя в нього і можна вдихнути, але давно вже пора модернізувати. Він з самого початку був не хорошим, погано зкомплектованим. Тож під шумок поламки я куплю новий (звісно, окрім вінчестерів та корпусу, що не маловажливо). Память жорстких дисків у мене складає в сумі  близько 660 Гб.

Щодо дивану… диван в свою чергу вщент зламався ще рік тому, а кріслакроваті, які виручали від поламки на грані злому, одна вже віддала кінці, інша – додихає… Тож знову ж таки – критичний момент спонукає до дій. Проблема лише в тім, що всі ці критичні моменти наклалися в часу і фінансова спроможність може підвести в одночасному вирішенні усих цих питань. Ще один критичний момент – вже місяць ходжу з поламаною зарплатною карткою і все ніколи було сходити до банку замовити іншу. І ось критичний момент скупчення критичних моментів спонукав мене вирішити й це питання. В обід сходив до банку й замовив нову – адже задля вирішення інших критичних моментів необхідні гроші. Тепер у четвер піду лікувати зуби, потім за інерцією подовжу їх лікування й на іншому тижні – потребуючих у сьому зубів вдосталь. З початком місяця лютого планую придбати диван. Ця покупка призведе до того, що гроші будуть витрачені і тих що залишаться може не вистачити на вирішення проблеми з компом. Цей проблема спонукала вирішити іншу напівкритичну ситуацію. Ще наприкінці минулого року Приватбанк навязливо запропонував отримати їхню універсальну кредитну картку. Спочатку я не сприйняв цю пропозицію, але нестача коштів і конча необхідність у компютері (який зламався) спонукала погодитися на цю пропозицію. Тепер у четвер перед зубним лікарем піду оформлювати кредитку. За нею планую узяти у кредит комп (якщо не вистачить коштів). Адже комп не диван, а наркотик без якого починається ламка :-) І тому рік чекати як диван я не зможу.

Поламка компа вирішила інший критичний момент – на роботі я настільки заскарублюю, що терміново вирішив зайнятися якимось активним видом спорту. І ось час який зявився від поламки компу я тепер витрачаю на ковзани.

І взагалі, щодо часу після поламки компу слід зупинитися більш детально.

Чи є життя після поламки компютера? Виявляється є. Ні, я не компманяк, я з радістю і легкістю полишав комп, коли були якісь інші плани, справи тощо. Але коли випадає сидіти просто вдома (а це, погодьтеся, у багатьох буває доволі часто; я маю на увазі вечір після роботи), то без компютеру це просто жах. На перший погляд. Після поламки компу я ніби повернувся на три роки у минуле. Встиг подивитися телевізор. При чому сів за двадцять хвилин до девятої, надивився вдосталь, набридло, глянув на годинник аж ба – ще немає девятої! А на компі як? Сів за комп близько сьомої, трішки посидів – поклацав, пройшло декілька хвилин за відчуттям, а насправді глянувши на годинника жахаєшся – глибока ніч! Тож час, що вивільняється від відсутності компу з незвички не знаєш куди дівати. Подивився телевізор, поспілкувався з рідними, потинявся по квартирі, поїв, сходив до душу, а до сну ще дуже далеко. Вирішив використати час з користю – почитати книгу. Така ностальгія навернула! Ніби на пять років у минуле поринув. Так давно не читав книг поза маршруткою… Вчора погрався з Лірою яку моя мати доглядає. Така кумедна дівчина! По-перше усе так гарно запамятовує, а по-друге її міміка це щось унікальне! Я вже й на памятаю чи то всі так діти вміють чи це властиве лише для неї. Це не можливо передати словами. Позавчора під пісні Земфіри на Джем Фм та книгу Джона Фаулза Волхв, яку вже не перший місяць домучую по маршруткам, заснув. Перед цим увесь вечір ковзав на ковзанах на ковзанці :-) (вибачайте за навмисний каламбур:) Сьогодні після роботи одразу йду додому. Навіть не уявляю як проведу цей вечір. Стільки вільного часу вивільнилося без компу! Мабуть досить скоро буду купувати компа. Коли я це зроблю ви можете дізнатися за новим постом, або навіть за цим – я його не буду публікувати з інших компів, тож коли він зявиться в моєму ЖЖ, то означатиме, що я придбав собі нові запчастини до свого ПК.

Тож підсумуємо критичні й не дуже моменти:

     купую нового компа;

     лікую зуби;

     купую диван;

     оформлюю кредитну картку;

     змінив зарплатну картку;

Це основне. Інше або викладу пізніше, або на даний момент воно не варте уваги або не актуальне.

Додам окрім що про те як я сьогодні оформлював ініціативну заяву на виготовлення нової заробітної картки. Зберу вершки. Запам’яталося це те, що спеціаліст з карток банку сказала мені, що якщо магнітна стрічка хоч трішки пошкоджена, то картка працювати не буде, на що я її відверто здивував поставивши перед фіактом, що моя картка у двох місцях зклеєна чотири рази. Витяг з розмови працівниці банку зі своєю співробітницею – розмовляли про турецьку мову якою вони за своїми власними причинами зацікавлені. Грав на приймачі Таркан що їх на це й спонукало. А сподобалася їм турецька фраза на кшталт нашої типу – ну, так…(не дослівно). Турецькою це приблизно звучить як Е, але з певним акцентом. На це я відповів, що це не лише турецькою мовою підтверджуючи свої слова знайомством з Наталкою співачкою, що зустрічається з Аміром. Я неодноразово чув, як вона на виклик телефону відповідає типу того самого Е та й в розмові часто крокує. Працівниця банку це спів падіння пояснила на свій манер, що всі східні мови споріднені і вийшли від однієї – арабської, як наша зі слов’янської.

 

 

Частина друга. 30 січня 2008 року. Вчора 29-го січня день без компу пройшов під гаслом гри з Лєрою. На книжку сил не вистачило. Засинав під музику Джем ФМ. Ліг о 22й годині, чого вже дуже давно не було – зазвичай я лягаю за північ.

 

31 січня – 05 лютого 2008 року. З останнього суцільного запису минуло пять днів. За цей час дещо трапилося. 1го лютого я з Міхою ходив на ковзанку, одразу на чотири (!) сеанси! Коли поковзаєш два сеанси, то здається, що ще б цілий день отак міг би, але під кінець третього починаєш реально відчувати втому. На четвертому сеансі сили покидають тебе, ковзаєш лише аби ковзати, особливого задоволення від нього не отримуєш, а якщо врахувати, що були ми в той день на ковзанці після робочого дня, то втома стає багатократною. Ось вже декілька сеансів упідряд на ковзанці лунає музика БумБокса. Це мене втішає, адже мені така музика до вподоби, шкода лише, що також присутні звуки музики, яку я на дух не переношу. Вихідні пройшли монотонно. Останнє крісло-ліжко доламалося – почав замість ніжок, що відпали, відро підставляти. Кумедний, але факт. У понеділок ходив до зубного лікаря, в черговий і не останній раз у цьому місяці. Знову почистила канали, зробили рентген, поклала ліки й тимчасово запломбувала кальцієм. Рентген був неякісним і чітко причини витоку жовтої рідини зі свердловини в зубі не видко. Є підозра на кісту, у пятницю зроблю повторний рентген і буде вино, що робити далі, якщо підозри підтвердяться, то слід буде видаляти зуба й оперувати. Просто жах, особливо беручи до уваги, що мені 23-24 роки, а річ йде про так званий R1 – перший (лівий від мене) передній різець…

На вихідні облазив усі меблеві магазини у пошуках дивану. Головним критерієм були розміри спального місця і найбільшими у наявності скрізь (Харківський ринок, Ринок меблів біля Трощинського ринку, Меблевий супермаркет на лівому березі, що біля Епіцентру, Меблеве містечко, що за нивками на окружній 23ю маршруткою, Ринок Юність) були 2 х 1,60. Мені ж потрібно було 2 х 1,80. Мені одповідали, що таких диванів не існує. Врешті-решт мої пошуки вчора були закінчені – через інет я вийшов на меблевий магазин біля метро Мінська на мінус першому поверсі універсаму Перехрестя. Там також таких габаритів не опинилося (попри завіряння продавця, що такі є), але я замовив виготовити мені саме такі. За кожні 10см я доплатив по 130 грн. Жах, але факт. Диван має назву Кубус, виробництва, що розташоване в Жулянах. Передоплату я зробив 300 грн. Всього диван коштує 2350. Здається так. Обрав більш світлу зелену тканину для основи і на боки темнішу зелену тканину. Тривалість виготовлення – близько чотирьох тижнів. На свій поверх, мабуть, буду заносити самостійно, адже за кожен поверх слід заплатити мінімум 10, а то й 15 грн. Я живу на 10му поверсі, вантажного ліфту у мене немає. От і рахуйте. А поки диван буде готуватися, я вирішив придбати компа. Мій старий зараз у Льоші – він його приведе до ладу й продасть, потім я додам грошу і придбаю новий. Навіть тб-тюнера. З часом планую й монітора замінити. Вчора, повертаючися з меблевого магазину пережив пригодку. Вийшов на меро Оболонь, а там пішов на зупинку, де стає 180 маршрутка. Людей було неймовірно багацько. За неймовірних зусиль я втиснувся до салону ДТЗ, висів немов килька у банці. Далі більше – МЕГАПРОБКА. Сів я о 20:00, а додому дібрався близько 23-ої вечора. І увесь цей час у парилці на одній нозі. Приїхав, ліг спати, прокинувся о 6й і на роботу. От і все життя. Книжки продовжує читати. Коли був на Юності (у пошуках меблів), то на барахольній лавці у бабці придбав за три гривні книжку 1976 року Чернишевского Что делать? Дуже багато заслуханий про неї, почав читати, поки що не дуже, але чим вона цінна вже зрозумів.

 

Частина третя. 12 лютого. Критичні моменти збігаються навіть у вирішенні. Обмивання. Буденність.

Ще в пятницю 8го лютого, одразу після того як мені поставили тимчасову на дві місяці лікувальну пломбу у мене розвинувся повторний флюс. Вихідні якось переконтачив. У понеділок одразу після роботи почимчикував хутчіше до поліклініки. Там мій напівкомпетентний стоматолог направила до стоматолога хірурга. Якийсь він був дивним, проте до справи його сутність не має відношення. Пішов я до його кабінету і почав чекати в черзі. Аж раптом мені зателефонували з меблевої фабрики (контори, що в Жулянах). Голос похилого віку жінки повідомив мені, що мій диван готовий і запропонувала завтра між 10ю і 13 доставити мені його. Я було почав випитувати чи не можна у інший день або чи не можна занести його самостійно, але мене покликали до кабінету. Я кинув у слухавку, мовляв, добре, домовилися – завтра між 10ю і 12ю, дякую. Сів до крісла в очікуванні. Мені знеболили ясна, трішки почекали і… Спочатку я лише відчув, що мою губу підняли аби дістатися до ясен, а потім усією своєю сутністю відчув неймовірний біль – хірург-стоматолог скалпелем проник мені глибого в ясна, де знеболююче ще не почало діяти. Відчув сильний натиск, хруст, крапання крові в моє горло. Все. Сплюнув чимало червоно-чорної крові. Потім мені прописали жарознижуючий, протизапальний, знеболюючий порошок Німесил. Також окрім назви цих ліків прописали процедури, які я прочитав як садове вишни, а насправді там було накарлякано медичним почерком “содовые ванны”. Назавтра, 12 лютого було назначено перевязку. Вранці я не пішов на роботу, а пішов до поліклініки у котрий раз. Там мені зняли повязку і відпустили восвоясі. Вдома почав чекати на диван. Його доставили вчасно. Підняли на мій 10й поверх, зібрали. Потім була робота. Після роботи я зустрівся з Міхою, він мені позичив 2000 грн., які мені не вистачало на компа. Вигідний кредит. Значно краще аніж знімати за кредиткою. Нічогісінько не втрачаю. Дяка Михайлу. Також прибуло морозиво. Усі разом ми направилися на Лівобережну, де нас мав чекати Льоша. Потім він зателефонував і попросив самостійно на маршрутці доїхати до заводу Вулкан, де знаходиться комп контора СкіфЦентр. Так і вчинили. Там довгенько чекали доки доставлять мій проц. Полазили по БТРах, що там стояли на припоні в очікуванні переобладнання на цивільну машинку. Потім поїхали до мене збирати комп, вставлювати на нього Вісту. По дорозі дивилися з ноута з 19ти дюймовим моніком найкращий фільм. Це в мене було вперше і були приємні відчуття повноцінно дивитися фільм в машині серед пробки. Я накупив пива, чіпсів. Вийшла така собі імпровізована вечірка. З часом до нас приєдналася й Наталка. Загалом у квартирі перебувало вісім чоловік (батьки й Лера на додачу). Добре поїли, попили пива з чіпсами. Льоха зібрав компа, встановив вісту. Потім, коли всі розходилися, а я проводжав Міху, то він мені сказав, що втопив у мене вдома в унітазі свою мобілку. Не знаю як, але витягнув її звідти. Випив він у той вечір добряче. На ранок мобіла ще не працювала, але згодом я зміг додзвонитися на неї Міхі. Вчора, 13го лютого був на ковзанці за кузиною Наталкою. Катається вона погано і не хоче вчитися.

Після вищезгаданої вечірки  всі хатні лягли спати. Я в тому числі. Диван пройшов тестування:-) Це непередавані відчуття – спиш немов на аеродромі – полігон такий, що навіть розкинувши руки в боки не дістаєш бортів бильця. МегаДиван! Пару разів спілконувся-ММСнувся з МегаВольтом. Почув нову пісню Бум Бокса. Дуже гарна і сенсово-змістовно актуальна. “Та, что” називається.

Кузина Наталка, звільнилася не зовсім за власним бажанням з роботи (фірма де працює Льоша). Влаштувалася на 300 баксів в контору Швидко, де набирає накладні. На майже неоплачувану роботу вона пішла через те, що вона там майже нічого не робить, посада в неї звучить добре, йде строк у трудовій книжці та й має там вона час на розміщення оголошень для Льоші про перевстановлення вінди. Інна також звільнилася з заводу Галактон, з посади директора логістичного відділу. Чув, що збирається зайнятися власною справою з друзями у сфері перевезень. Тепер мені зрозуміло навіщо вона у мене просила пакет документів для ліцензування перевезень.

 

 

Частина IV. 15 лютого 2008 року. Мовне питання. З’їдені мережею. Ковзани.

Виникли цікаві думки. Якщо б я був на відповідній посаді, то ініціював би прийняття закону за яким би усі назви товару чи торгових марок мали б бути обов’язково написані українськими літерами. На вибір підприємця чи організації було б подано варіанти написання – українська назва, переклад іноземної або написання іноземної назви українськими літерами з обов’язковим перекладом назви у посиланні (якщо назва має змістовний характер). Щодо останнього варіанту, то назва має бути перекладена у визначений філологами спосіб: або на манер написання або на манер вимови. До прикладу, слово girl(дівчина) слід писати як гірл або якгьол. Розумію, у зв’язку з цим виникнуть додаткові клопоти у виробників, проте, бажаєте, працювати на українському ринку, будьте ласкаві виконувати українські закони. І виконували б. Нікуди б не поділися.

Щодо опису вчорашнього дня (14 лютого), то можу сказати лише те, що провів увесь післяроботний час на ковзанці і в маршрутці на шляху до дому. Виковзав три сеанси. Заважали ковзати різні, не маючі відношення до ковзання, вікторини на шану чужоземного свята дня Св. Валентина. Вдома дивився камеді під час якого заснув. Комп перейшов у режим гібернізації. По людські кажучи – сплячий режим.

 

Прочитав цікаві замітки журналістки газети по-київськи Анни Устенко.

C’єдєнниє сєтью”.

Уявила якось страшну картину. Прокидаюся вранці, на роботу не йду – вже пять років я працюю в офісі на хаті. Такий варіант вигідний моїм роботодавцям: вони не сплачують за аренду приміщень, не купують техніку. Мене він також влаштовує – вставати о сьомій або восьмій ранку не потрібно, витрачатися на одяг для виходу в люди також, косметика ні до чого. Спілкування? Його мені і вдома вистачає. У мене є аська, є ЖЖ, є з десять блогів. В них я підтримує звязок з сотнею знайомих та друзів Вони вважають мене людиною цікавою і веселою, але більшість з них мене ніколи не бачили. Та й ні до чого це – нічого гарного від такого способу життя зі мною не трапилося. Я живу одна….

 

 

Теги: Комп’ютер, компьютер, computer, komputor, ПК, персональний, жорсткий диск, жесткий диск, мамка, материнка, motherboard, материнська плата, материнская плата, видеокарта, блок питания, блок живлення, критичний момент, критический момент, criticalmoment, зуб, touth, зуби, щелепа, челесть, зубний протез, флюс, пломба, стоматологія, стоматолог, стоматолог-хірург, кіста, киста, рак, диван, кредит, кредитна картка, кредитная карточка, зарплатная карточка, ковзани, ковзанка, ковзанка, коньки, каток, скользить, фінанси, финансы, problem, проблеми, проблемы, труднощі, модернізація, Гб, ТВ, ТБ, TV, телебачення, телевидение, television, книга, книжка, література, мова, Іран, Иран, дитина, джем, араби, слов’яни, гратися, сеанси, сеансы, втома, усталость, Міха, Серж, музика, музыка, BoomBox, Бум Бокс, Овочі, Фрукти, овощи, фрукты, відро, ніжки, ведро, рентген, R1, різець, резец, Кубус, Cubus, Жуляни, доставка, ліфт, поверх, тб-тюнер, тв-тюнер, tv-tuner, монітор, продавати, купувати, заміна, пробка, МЕГАПРОБКА, Чернішевский, Что делать?, пиво, чіпси, вечірка, паті, вечоринка, party. Мегавольт, Морозиво, айс крім, мороженое, icecream, айс крим, Та, что, монік, проц, Віста, Vista, РРС стрічка, РРС лента, RSS, МегаДиван, аеродром, аеродром, ліцензування, швидко, мовне питання, з’їдені мережею, ковзання, языковой вопрос, Съеденные Сетью,

П.С. Важлива деталь: фотки відсутні тут тому, що я дууууууже довго не бував в неті і потроху наздоганяю втрачене, а його стільки, що слід було б увесь вечір і вихідні сидіти й розміщувати фотки. Тож, постараюся порадувати в наступних постах, а поки що читайте.
http://infostore.org/info/4879090/000_0153.jpg?s=760&r=0


відкоркувати

музіка : Арія  Настрій : передноворічний    

З форуму. Мовне питання.


Re: Все фильмы теперь будут на украинском!? Користувач: Serzh84 Набридла українофобська позиція газети. Навіть в паперовому варіанті надрукували виключно проіноземні точки зору. Російські фільми ніхно не збирається перекладати. А якщо хтось не здібний сприймати фільми у перекладі з англійської на українську, нехай їде до Росії. Якщо ж і приділяти увагу російськомовним версіям фільмам у кінотеатрах, то тоді слід поважати китайців і малазійців. Вони теж люди і мають право дивитися фільми в Україні рідною мовою! Чому дискримінують їх право? Зрозумійте, толерантність - це добре доки не сідають на шию, але коли наглість набуває зухвалої форми, то з чистою совістю слід нехтувати думкою таких людей, що забувають, що культурно вони в гостях. Борітеся - поборете Кофеманка! 2Serzh84 А почему Вы решили, что русские фильмы не будут переводить? Ясно сказано - державною мовою. Serzh84 2Кофеманка! Написав: Да потому что слушать надо, а ничего не допоняв до конца волать об ущемление вашего права на иностранный язык. Перевод в кино будет касаться всех фильмов кроме как русскоязычных изначально. Но по мне так нужно внести в этот список и фильмы на белорусском и польском языках. По-моему маразматично переводить фильмы с этих языков - и в оригинале понятно Борітеся - поборете Serzh84 (---.dg.net.ua) [не показувати повідомлення цього автора] Дата: 30, December, 2007 10:43 Кстати, помните фильм Огнем и мечем в русском переводе? Маразматичные русские переводчики украинские реплики тоже перевели! Представляете безграничность сего МАРАЗМА?! Могу утверждать, что в Германии понимают английский как мы русский или в крайнем случае белорусский. И вот эта цивилизованная и развитая страна переводит английские фильмы на немецкий. Кроме как маразмом назвать это нельзя. А прошлый президент Франции в глазах нас, словян, никто другой кроме как НАЦИСТ! Когда на международном бизнесс-форуме бизнессмен из Франции заговорил на английском, то президент Франции встал и демонстративно вышел из зала. Кто он после этого? С точки зрения европейцев - патриот, с точки зрения русских - нацист (не националист, заметьте, а нацист). Если украинец говорит о родном языке, его защите, пропаганде, то он - нацист, фашист, бандэровец, когда русский говорит о великом и могучем, то он Патриот! Борітеся - поборете

відкоркувати

музіка : Океан  Настрій : Обурливий    

Слова іноземного походження


На форумі написали: мовні ляпи Користувач: Кофеманка! (---.pool.ukrtel.net) [не показувати повідомлення цього автора] Дата: 25, December, 2007 22:43 Да не в СТБ дело, меня удивляет, кому голова не болит придумывать подобные слова? А Эвропа с Эвропейцами и Эврами - это тоже правильно? Незнаю, я тоже учила украинскую мову и она меня вполне устраивала. А сейчас я не понимаю половину слов. Как не в Украине живем... Я відповів: Мотивация внесение таких языковых поправок в том, что в советские времена украинский язык всячески подстраивали под русский - упрощали как можно больше сближая по схожести к нему и вот эти поправки взяты с диаспорского языка - так как язык там был в резервации и как бы законсервирован - тем самым сохранился избежав прессинга. Плюс в том, что происходит возврат к истинному украинскому языку, минус в том, что застой в языке негативное явление - язык - живой организм, развивающийся и видоизменяющийся. Найти едино верной позиции в этом вопросе если и можно, то лишь приложив немало усилий под призмой толерантности. Лучше сконценрируйте свое возмущение на том, что все, что только можно, сейчас говорится с помощью слов иностранного происхождения несмотря на то, что все те слова имеют прекрасные украинские слова-аналоги. Месседж? Какой там нахрен месседж если повідомлення! А ведь на президентском уровне посылаются месседжы - это возмущает! Шоппинг - так выражаются слабоумные. Нормальные люди совершают покупки. Если хочется, пусть назовут магазинингом. Так будет милозвучнее. Эйч Ар менеджер? Когда такое слышу, то сразу понимаю - передомной тупой человек. Очень. Менеджер? Это вообще комедия. Какой нахрен менеджер?????? Нет у нас менеджеров. Украинский язык такого не предусматривает несмотря на то, что даже в словарях такое слово встретишь. Вот управляющие есть, согласен. И это очень малая часть того, чем засорена наша мова. Если захотеть, то примеры можно расширить до нескольких страниц. Борітеся - поборете

відкоркувати | Теревень 4

музіка : В маршрутці  Настрій : зацікавлений    

Літера Г дзвінка


На форумі написали: Сегодня по СТБ в новостях был рассказ про зоопарк и как туда попали животные - у одного медведя умер "муштрувальнык" - это дрессировщик. Кому нужны такие слова? непонимаю... Я відповів: Насчет СТБ, то они как раз разговаривают так, как положено. Кажется срок паралельного сосуществования двох версий языка: старого и нового уже истек или доистекает и по закону вскоре будет правильно говорить лишь так как это делают на СТБ. Я четко помню как вводили закон об внесении поправок в украинскую грамматику. Их ввели и никто их, кажется не отменял. Я много и упорно боролся с учителями доказывая что написаное мною слово "соли", а не "солі" правильно. Тупые учителя не верили, но в конце концов я их переубеждал. Можно несоглашаться с внесенными поправками в языковой закон, но не уличать журналистов канала СТБ в языковых ляпах - их в данном контектсу нет - они говорят на узаконеном украинском языке. Не только наш язык переживал такое - как известно еще Наполеоном вносилось множество изменений и новшеств во французский язык. Также возмущает, что украинскую звонкую Г все пишут неправильно. Все почему-то пишут Г мягкую и дорисовывают к ней крючек, но на самом деле звонкая Г выглядит СОВСЕМ ИНАЧЕ!!! Например вот - первая это то как ее все пишут, а 2я - это то как ее Нужно писать по правилам (как буква Ч в другую сторону!!!) Посмотрите наглядно -

відкоркувати | Теревень 2
ОБОЗ.ua