Сергій ОДАРЕНКО. Шпальти київського газетяра

"Трое суток шагать, трое суток не спать ради нескольких строчек в газете..."




Роби як я!

1.png


Моя популярність

Моя популярність

 

Рейтинг блогов

Я на Хайблозі

 

Бесплатные линейки для форумов и блогов, линейки на рабочий стол - Flines.ru

Опрос

Serzh84: Звідки ви мене знаєте?



Мои фотоальбомы

Случайное фото со мной

Мои фотоальбомы


чорна мітка

Моя статистика

 

bigmir)net TOP 100

Відео


Опрос

В чому сенс буття?



Интересы

Антиинтересы

Меню


Настрій : Керуючий    

Близкий к реальности сон


И при чем настолько реальный, что я некоторое время не мог отличить реальность от сна. А приснилась она в такой ипостасии:

пришла ко мне и говорит, мол, я тя ждала, а ты не шел... И все так грустно. Не знаю почему это приснилось. Меня сча вроди уже попустило, но подсознание, по-видимому, еще не раз приподнесет мне сюрпризы...

Ната


відкоркувати

музіка : З телевізора  Настрій : Керуючий    

Конец Эпохи


 
Ввожу в краткий экскурс в последние события моей жизни, которые я с успехом пропустил в своем Блоге Serzh84Odarenko: All my life.
Когда это было, не помню, наверное, был я бухой. Шутка. В общем, Леша попросил меня помочь ему с Натой переехать. До сих пор он проживал в пяти минутах ходьбы от моего дома. Переезжал же он на ул. Сортировочная, между Дарницей и Позняками. Такой себе промышленный райончик, но до Днепра всего каких-то 500 м. Правда, вода там не очень, но где наша не пропадала? Наша пропадала везде!
Помочь в первую очередь помимо меня он попросил и Руслана Мыкытюка. Он подъехал на рабочем грузовике Iveco, куда мы и погрузили все их пожитки. А их, надо сказать, было весьма и весьма много как для квартирантов. Кстати о квартире. Она оказалась немного хуже предыдущей, но все же на уровне. В комнате положен ламинат, а на стене висит наибольшая ценность в доме – картина. Соседями оказались сектанты. По ходу дела на помощь подтянулись знакомые Леши: какой-то хачик и еще один затурканый селюк. Что ж поделаешь, у него преимущественно все такие знакомые. И это хорошо. Ведь в этом мире, чем тупее и забитее ты, тем больше ты зарабатываешь. Почему-то это зачастую подтверждается, несмотря на всю очевидную парадоксальность. После переезда мы отметили под пельменчики и ”сочок”. В первую очередь для этого распаковали комп, по котрому смотрели традиционно подводочное камеди.
Относительно переезда могу сказать, что это конец эпохи. Многие годы они жили рядом, часто ходили друг к другу в гости. Теперь же это станет трудноосуществимым. Ну, кроме что, с ночевкой. В общем, акценты с их переездом сместятся… Жизнь изменится. Зато для них она более сблизится в позиции к Инне – она теперь ближе к ним. Вот так такая мелочь как переезд в пределах одного берега одного города может сильно изменить жизненные акценты и устои.
И на последок скажу о цене. Квартирку они ”отхватили” по современным меркам по дешевке – Вего 2100 грн. + оплата коммунальных услуг.

відкоркувати

музіка : хвороблива, Джем ФМ  Настрій : хворий    

Як воно: сидіти вдома, коли інші працюють?


Ось вже два роки, як я працюю не покладаючи рук. Два роки я ЩОДНЯ прокидаюся о шостій ранку. Без виключень. Це просто жах. Особливо якщо враховувати що я сова - обожнюю поспати.
І ось вперше за два роки умудрився захворіти. Сиджу собі на лікарняному вдома. Спочатку був цілковитий жах - ці походи до поліклініки з її Мегачергами. Але до п'ятниці просто відлежуватимуся вдома. У п'ятницю піду до лікаря.
Тож трохи легше. Аби ще хвороби не було, то просто свято якесь, але ні - кашель не дає покою. Хоч пігулки даються в знаки - почало відкашлюватися. А п'ю я за день по пігулок, випиваю два пакетики АСС100 та бронхолітичний чай - чотири-шість пакетиків.
Хвороба обійшлся в копіїчку. Скажу лишень, що лише один із різновидів призначених мені ліків коштував майже 80 грн.
Але, думаю, в понеділок вже піду на роботу. І так вже засидівся - тредій день вдома. Як я вже казав, мене мучає совість, що я не на роботі. Почуваю себе ніби роблю щось жахливе - бути на лікарняному для мене ніби просто прогулювати роботу. Завжди думаю, як воно там без мене. Хто його все поробить? Розумію, що ніхто - потім сам все буду надолужувати. Можливо відчують мою відсутність - адже силенну частину роботи виконував я. Як я вже казав, я - незамінний навіть при тому, що незамінних людей не існує. Просто ніхто не буде виконувати той обсяг робіт за ті ж гроші, що й я. Якщо когось гроші і влаштують, то він не зможе виконати, потрібен хоча б якийсь досвід.
Сьогодні розмістив на Хай Веї свої спогади про своє дитинство: 
Читать дальше...


відкоркувати
ОБОЗ.ua