Сергій ОДАРЕНКО. Шпальти київського газетяра

"Трое суток шагать, трое суток не спать ради нескольких строчек в газете..."




Роби як я!

1.png


Моя популярність

Моя популярність

 

Рейтинг блогов

Я на Хайблозі

 

Бесплатные линейки для форумов и блогов, линейки на рабочий стол - Flines.ru

Опрос

Serzh84: Звідки ви мене знаєте?



Мои фотоальбомы

Случайное фото со мной

Мои фотоальбомы


чорна мітка

Моя статистика

 

bigmir)net TOP 100

Відео


Опрос

В чому сенс буття?



Интересы

Антиинтересы

Меню


Хвайна дєвучка про хвайне місто


Ні, не Тернопіль. Про Київ. Мій любий Київ. Якого дідька він чоловічого роду? З моїх вуст звучить освідчення в коханні цьому місту, як неподобство. І хоча я народився і виріс у Києві, я не відношу себе до корінних мешканців столиці. Я, як і безліч "панаєхавшіх" гасав босим у селі по теплим калюжам, інколи між пальцями під час таких прогулянок щось чвакало і доводилося виправляти каку, скажімо, подорожником. Клята курка, гусак тощо. А як приємно було пірнати у житі. Ну, прямісінько як у Селінджера. Однак замість прірви на ногах сильне почервоніння. Так, мені не довелося завойовувати столицю, але я товаришую з нею з дитинства. Ми - друзі. Я обшарпав усі її кишені-заковулки. Знаю кожну родимку на тлі міста. Щоразу повертаюся до нього. Цікаво було подивитися освідчення в коханні до Києва цікавої чикі Карпи. Талантовито. Чіпляє. Задумався.


відкоркувати | Теревень 5
ОБОЗ.ua