Сергій ОДАРЕНКО. Шпальти київського газетяра

"Трое суток шагать, трое суток не спать ради нескольких строчек в газете..."




Роби як я!

1.png


Моя популярність

Моя популярність

 

Рейтинг блогов

Я на Хайблозі

 

Бесплатные линейки для форумов и блогов, линейки на рабочий стол - Flines.ru

Опрос

Serzh84: Звідки ви мене знаєте?



Мои фотоальбомы

Случайное фото со мной

Мои фотоальбомы


чорна мітка

Моя статистика

 

bigmir)net TOP 100

Відео


Опрос

В чому сенс буття?



Интересы

Антиинтересы

Меню


Нові плани


Не встиг я реалізувати усі плани піврічної давнини, як намалювалися нові – більш пріоритетні. Поспішаю їх зафіксувати у друкованому вигляді – аби не забути. А так написав – і ніби зробив крок до їх реалізації)

 
1) Подивитися четвертого «Термінатора».
Фільм дитинства. Вважаю, його варто подивитися навіть якщо він виявиться препоганим. Це легенда. І навіть у разі її спаплюження варто бути в курсі з першоджерел (себто з перегляду). Кіно це варто дивитися виключно на великому екрані. Дуже мені сподобалося у «Флоренції» - там і планую переглянути і цю картину. Жовтень більш колоритний, але дуже вже далеко – доступні лише ранні сеанси, а в Трощинському кінотеатрі є можливість піти й на останній сеанс і у разі припинення руху громадського транспорту – дійти додому пішки (пів години жіночою ходою).
Пам’ятаю як дивися Термінатора ще на старій квартирі, я був тоді малим, а показували його на 7-му каналі (так і називався – зараз це, здається, «Тоніс»). За першого показу подивитися мені його не вдалося – батьки як побачили голозадого мужика (Арні), одразу перемкнули. А там є ж іще й поцілунки тощо! Тож подивився я його підпільно, коли батьків не було вдома. Багато у кого перший перегляд Термінатора нагадує про «трофейні» відеомагнітофони. На ньому вони дивилися його в якості «аналогова копія з аналогової копії»… У мене в домі ніколи не було відеомагнітофону. Пізніше і ДВД також. Лише в кінці 2005-го з’явився комп’ютер. Приблизно з того самого року я дізнався що з часів мого народження прогрес відбувається не лише у будівництві, де будинки почали склом обкладати, а й електроніці. Хоча у друзів я все ж таки бачив компи і приставки. Але то було з розряду недосяжнгостей і буржуйності. Ну яка звичайна сім’я, скажіть мені, могла мати відеомагнітофон, музичний центр чи комп’ютер до початку 21-го століття? Ніяка – лише багатії.
Тож Термінатор варто подивитися))) Оце я накрутив)))

відкоркувати | Теревень 11

Пост навздогін


Усе рідше роблю записи у свій блог. Є справи важливіші, а раніше писав ледве не щодня (це ще в ті часи, коли я мешкав на ЖЖ). Пост хоч і навздогін, але усього невикладеного тут не висвітлю. Що нового? Працюю як і працював. Сумно. Вдома на кухні повним ходом йде ремонт. Вчора після роботи зайшов в "Метро", де купив протигрибкову грунтовку, але як потім виявилося - не ту, що треба.  40 грн. на вітер. Дійшовши до своєї фортеці знову запрягся до роботи - переніс холодильника та інший хлам з кухні - звільнив простір для укладання кахлю. Під час написання цих рядків, певно, робота вдома кипить. 8 баксів за кв. метр - божевільні гроші. Ось що означає батьки пенсіонери. Я б таке собі навряд чи дозволив. Опісля цих клопотливих справ змив з себе увесь бруд, але потім знову замарався - довелося знімати ще й лінолеум з долівки кухні. Пізніше прийшла Шапка. Зустрів її радісно - дуже бо скучив, але вона прийшля без настрою. Це передалося, на жаль, і мені. Ще більшого гніву надавав той факт, що батько розмовляв по телфону так, що вуха закладало - от я і зірвався - закричав на всю хату аби випустити пару. Після цього усе стало ще гірше - Шапка на мене образилася. Коротше кажучи, погана я людина - не може вона зі мною ужитися - я не вмію приділяти коханій тієї уваги, на яку вона заслуговує. А вона заслуговує усього найкращого.

Читать дальше...


відкоркувати | Теревень 1

музіка : тиша  Настрій : відпустковий    

Как и обещал я вернулся. Не Карлсон. Серж. Мои планы.


Сейчас готовлю новый пост-отчет о поездке, фотоотчет о моем пребывании в Крыму (Алушта), дописываю аритмическую поэму об этом же, готовлю заметки в газету по-народному про железную лошадь на Банковой,2, про то, как отдохнуть киевлянину в городе-курорте Алуште за 400 грн. включая дорогу, о трещине на скульптуре знаменитого дома с химерами, а также про необычный заработок работников центрального пляжа г. Алушта "Аквариум".

Вот такие дела. Заходите периодически ко мне в блог на огонек и ничего не пропустите!;-)


відкоркувати | Теревень 2
ОБОЗ.ua