Сергій ОДАРЕНКО. Шпальти київського газетяра

"Трое суток шагать, трое суток не спать ради нескольких строчек в газете..."




Роби як я!

1.png


Моя популярність

Моя популярність

 

Рейтинг блогов

Я на Хайблозі

 

Бесплатные линейки для форумов и блогов, линейки на рабочий стол - Flines.ru

Опрос

Serzh84: Звідки ви мене знаєте?



Мои фотоальбомы

Случайное фото со мной

Мои фотоальбомы


чорна мітка

Моя статистика

 

bigmir)net TOP 100

Відео


Опрос

В чому сенс буття?



Интересы

Антиинтересы

Меню


Процесс пошел (многа букафф – не асилите:) Урывки


Первый раз в первый раз. Мобилка и будильник

 
Утро. Непривычно было просыпаться под Шапкин будильник. Вообще неприятно было просыпаться. Мой телефон месяц тому сломался, а новый я приобрету неизвестно когда. Зато свобода разума – очень приятная вещь – не приходится постоянно думать о мобильнике, чтобы не дай Бог забыть дома. А вот фотоаппарат сам под руку ползет.

відкоркувати | Теревень 19

Вариативность мнений как способ достижения широкого кругозора


Много писать не стану. Просто хочу зафиксировать одну мысль. Взять какую-либо проблему и рассмотреть ее со своей точки зрения. Может выйти умно, красноречиво и, возможно, правильно. НО. Все люди в какой-то мере мыслят по-разному. И если разнообразить рассмотр проблемы и поиск в ее решении другими взглядами и подходами, то может выйти полная, очень яркая и впечатляющая картина. Всегда диву давался писателям, которые в своих романах описывают сотни героев. То есть человек пытается мыслить за сотню сразу, абсолютно разных людей. На самом деле, объективно и достоверно это без прототипа сделать невозможно. Да и диалоги, которые воспринимались бы как разговор из жизни, то есть не выдуманный, с таким подходом невозможны. Делаю вывод. Но писать не стану:-)

Location:Київ Mood: peaceful Music:Джем ФМ


відкоркувати | Теревень 10

Настрій : Передноворічний    

Наталка Співачка: Зустріч старих друзів


19 грудня 2007 року. Домовився зустрітися з Наталкою, тією, що співає (так я її ідентифікую з-поміж інших Наталок у своєму житті). Про те звідкиля вона з'явилася у моєму житті я напишу дещо пізніше, а поки що просто викладу день у черговому пості. Зустрілися ми на Берестейській - вона під'їхала туди під кінець мого робочого дня (аби було більше часу на зустріч). Та їй не складно було - декілька зупинок на метро по прямій. Хмм... Попри її зауваження, що вона погладшала я, коли її побачив, то зробив для себе висновки, що вона стала лише краще. Така собі гарна й мила дівчинка. І головне що як людина і як дівчина - вона шикарна. Таких подруг замало - мало хто собі дозволяє дружбу зі скарбом. Ми поїхали на Хрещатик, де зайшли до одного з фаст-фудів - того, що в будівлі метро Хрещатик (нижній вихід). Там я собі взяв борщ, а вона лише сік. Мені там не сподобалося. Та й коли вона дістала ноут аби показати мені свої фотки, то до нас підійшла адміністраторша і зробила зауваження, мовляв, у них кафе, а не... А не що? Не пам'ятаю. Тоді ми перейшли до Пузатої хати. Там насилу знайшли місце. Пили оксамитове. Наталка сама того неусвідомлюючи дивилася на мене таким звабливим погладом. Не навмисно, просто погляд у неї такий. Такий, що затамовує подих... Вона переважно говорила про свого Аміра (її хлопець - майбутній чоловік). Показувала фотки, де вони були разом, розповідала про Іран ілюструючи розповідь фотками. Завжди ваш, Сєрж. P.S. Мій ЖЖ також можна переглянути тут (дублікати): 1) На ХайВеї - http://serzh84.hiblogger.net/ 2) На інфосторі - http://infostore.org/info/3838325 3) Там, де ви зараз читаєте:-) - http://serzh84odarenko.livejournal.com/ Адіас!

відкоркувати
ОБОЗ.ua