Сергій ОДАРЕНКО. Шпальти київського газетяра

"Трое суток шагать, трое суток не спать ради нескольких строчек в газете..."




Роби як я!

1.png


Моя популярність

Моя популярність

 

Рейтинг блогов

Я на Хайблозі

 

Бесплатные линейки для форумов и блогов, линейки на рабочий стол - Flines.ru

Опрос

Serzh84: Звідки ви мене знаєте?



Мои фотоальбомы

Случайное фото со мной

Мои фотоальбомы


чорна мітка

Моя статистика

 

bigmir)net TOP 100

Відео


Опрос

В чому сенс буття?



Интересы

Антиинтересы

Меню


Сегодня. Ровно год назад.


Так как я на блоге уже более 3-х лет (на ЖЖ - с 11 августа 2007 года, первый пост: http://serzh84odarenko.livejournal.com/2007/08/13/), я могу делать некий экскурс в историю постов)

Первыми моими словами в ЖЖ стали:

Читать дальше...

Итак, ровно год назад, 20 ноября 2009 года, я писал о Библиотеке, которую городская власть вознамерилась закрыть: "Нет денег в бюджете? Книги виноваты!Два года назад в этот день у меня постов не было, а вот в 2007 году я писал о приближении Нового года. Эх! И все посты на родном языке. Что же со мной творится. Окупация чертова, русификация. Та невдовзі прийде осінь і ми всі розбіжимося по русифікованих містах... Господи прости! Навіщо мені здалася та кацапська чужорідна мова?! Навіщо? Чого вона немов будяк прічипилася до мого мозку. Тьфу! Ка-ка! Гидота! Кинь каку!

Інтерпретація цього посту на ЖЖ


відкоркувати | Теревень 6

459/день. Люди, кто Вы?


Сегодня количество посетителей моего блога достигло 459 человек. Последний мой рекорд - 450 человек в день. Хочу достигнуть цифры "600". Зачем? Сам не знаю. Зачем-то ведь существует этот счетчик? Может скажете зачем? И кто все эти посетители?


відкоркувати | Теревень 1

Поремонтуйте блог. Не вимушуйте переходити на ЖЖ


 Хочу завантажити в блог цікавий фотозвіт. Але зменшені фотки до стандартного розміру не підходять. Лише мегамаленькі. Коли припиняться ці глюки?


відкоркувати | Теревень 11

Я на Хайблозі


Бесплатные линейки для форумов и блогов, линейки на рабочий стол - Flines.ru


відкоркувати | Теревень 11

ХБ-НЕДОЛІКИ


Писав колись пост, а толку?


відкоркувати | Теревень 13

Твиттер


Меня только что убеждали, что будущее за Твиттером. Но я не пойму - что в нем такого уникального? Мне он показался неудобным. К тому же русский язык там появится только с нового года - а пока без знаний английского там трудновато (хотя, в принципе, при желании все понятно). Да - там десятки миллионов людей, но опять таки - какое вам дело до них, если между вами языковая преграда?

Все, кто прочтет этот пост прошу высказать свое мнение - хочу чтобы зародилась палемика на эту тему. Всем спасибо!)


відкоркувати | Теревень 43

Блогосфера и я


БлогосфераЗаписки украинского сомашедшего

Возможно, изначально в инетрнет-журналах изъяснялись преимущественно журналисты, писатели и прочие приближенные личности. Со временем их список пополнили и обычные люди. Но у меня все же остался интерес к содержанию блогов: кто их населяет? Читать дальше...

відкоркувати | Теревень 9

Робочий пост



відкоркувати

Возвращаюсь восвояси


Предупреждаю - здесь читать нечего. Пост исключительно личный. Но мне не жалко чтобы его прочитал кто-либо другой. Просто вам это не понравится.

Ну вот, я, как и прежде начал выкладывать поток мыслей. Или же просто бессвязную несуразицу. Вот так и сижу, пишу все, что приходит в голову на момент нажатия клавиш. Пишу, не зная даже следующего слова.

Вот вы только что прочитали предыдущее предложение и даже не представляете, что, набирая его, я еще не знал, каким будет это. Как и последующее) Вот так.
А еще я сегодня взял на работу борщ. Интересно, что о «тормозках» думают те, кто на работе обедает исключительно бизнес-ланчами или же в каком-то кафе. Читать дальше...

відкоркувати | Теревень 4

1 липня 2009 р.


Вчора після вельми нудної роботи поїхав до пам’ятника Леніну, що на Бессарабці аби зробити новину для «по-народному» про те, що йому відбили руку, підборіддя та ніс. Про це дивіться у минулому пості (хоч там дещо по-іншому написано, аніж у «пн»). Потім увесь вечір відповідав на коментарі, читав, робив записи. Ліг о півночі.

Вчора вийшов запис у спільноті «chair» про результати обговорення… мене) Почитав – посміявся. Весело.
Сьогодні збирався було зробити запис про продаж м’яса на сонці на торговельному майданчику «Метеор», але як на зло їх немає. Увечері опублікую новину про відкриття на Троєщині м’ясного магазину на місці гральних автоматів. Також з ранку вийшла моя стаття про економію на проїзді. Буквально за годину її переглянуло 500 чоловік – для статті це дуже хороший результат. Скоро ви її побачите і у блозі.

Окрім сказаного додам, що вчора їздив з Шапкою на зйомки. Спочатку приїхали в Оперу, але потім виявилося, що помилилися – треба було у оперетту) Там зняли коментар директора та відвідувачів. Також трішки посиділи на концерті присвяченого закриттю театрального сезону. Було ніяково з приводу в’єтнамок, в яких я сидів у залі серед вишукано вдягнених людей. Втім я не знав, що там буду. Загалом сподобалося.


відкоркувати | Теревень 5

СУКА


Нет, это не «ОЧЕПЯТКА», как вам могло показаться, букву «К» после первой литеры я не пропускал. Более того – было весело. Столь провокационное название ничем не обосновано и придумано лишь с целью привлечения посетителей, хотя, собственно, зачем, и сам не знаю. Мне ведь плевать на них – для себя пишу. Читать дальше...


відкоркувати | Теревень 16

Про Хайблог


Самі популярні

На головній сторінці такого поважного і популярного блогу в українському сегменті UA-X, знаходиться калька. Звісно, що я не про записи користувачів – то зовсім інша справа – хто як бажає – так і пише. Я також ніколи не перевіряю свої записи на наявність помилок. За написання посту мої думки біжать по переду рук, тому так багато трапляється очеп’яток – для мене головне висвітлити думки. Більш грамотно я пишу в проекті «по-народному. Там я завжди перед публікацією хоча б раз перечитую написане». Але не на блозі.
Втім саме функціональне меню сайту має дотримуватися правил граматики. І замість «самі популярні» зобов’язаний написати «найпопулярніші», адже в українській мові немає такого слова як «самі» (окрім як "сами зробили"). Можна було б знехтувати якоюсь помилкою аби вона була зроблена з метою якогось «стьобу», але в даному випадку я його не спостерігаю.

Читать дальше...


відкоркувати | Теревень 18

Свадьба безработных


Шапку уволили с газеты еще в начале кризиса – осенью. Мол, студентов долой в первую очередь. Это вопреки тому, что она даст фору любому журналисту с 20-тилетним стажем. С декабря она работает на «пятом». Как сказать работает? Числится. Получает 1000 грн. в месяц. Сидит а-ля на гонорарах. Пашет за троих, но пока не котируется. Читать дальше...


відкоркувати | Теревень 28

Почитал


Читая вышеупомянутый журнальчик (см. один из последних постов за сегодня) вычитал и кое-какие интересности. Описывать их не буду, просто размещу фото - при желании читайте сами. И никто меня не обвинит в перепощивании - я всего лишь выложил фото со статьей, которая имела место  в моей жизни. А мой блог о моей жизни и все, что в ней происходит - имеет право тут быть. Алиас! Серж.


відкоркувати

музіка : тиша  Настрій : відмінний    

Пост-навздогін №N: про ніщо та імпотентів


Доволі часто у мене в блозі можна зустріти публікацію під такою назвою. А все через те, що я нерегулярно висвітлюю події свого життя, які, за ідеєю та концепцією електронного щоденника та формату, який я обрав для свого блогу, мають бути тут висвітлені. Переважна частина усього того найважливішого, що відбувається у моєму житті, не знаходить місця у цьому щоденнику. На жаль чи на щастя. Проте пересічні події потрапляють на його сторінки. Все залежить від ситуації. Є час та настрій на це – запис з’являється, ні – то й читати немає чого. Навіть більше-менше серйозні записи в «по-народному» я дуже рідко сюди перепощую. А там у мене цікаві новини, статті та спостереження. Все маю намір перепостити собі сюди усе те, але ніяк руки не дійдуть. На плани продублювати хайблог в лівджьорнал я вже давно «забив» – нереально. Але починалося все навпаки – головним був саме ЖЖ, а сюди я просто копіював пости, а на коментарі навіть не відповідав та й не читав. Тепер в ЖЖ – у мене повний спокій та затиш. В деякому сенсі я шкодую, що так «запустив» ЖЖ – він більш надійний, аніж ХВ. Хайблог може вже в наступному році зникнути, як то трапилося з інфостором, на якому я зберігав безліч фоток та іншого, і яке все одним махом беззворонтньо зникло. Хоча ЖЖ з переходом у власність російській компанії «СУП» теж не викликає підозри. Найбільш надійним сегментом міг би бути блог на гулі, однак далі реєстрування і стартового посту у мене руки не дійшли. На ЖЖ і блозі «Google» мене можна знайти за ніком serzh84odarenko, десь так)

Читать дальше...


відкоркувати | Теревень 11

Свобода слова по-госпредприятски


Цей пост мав вийти ще тиждень тому, але не було часу та можливості. Тому прошу не звератити уваги не деяку неактуальність матеріалу. А загалом то я так... для себе.

В прошлом посте я писал о пережитых моментах жизни секретным агентом супергероем Сержем Милославским. Замечу, что Сергей Одаренко не имеет никакого отношения к супер-герою и тем более им не является. Однако, вопреки этому, вчера к Сергею выставили претензии по поводу публикаций записей социального суперагента Сержа о перипетиях на его предприятии. Возможно, каким-то образом некоторые эпизоды его биографии и совпадают с фактами из жизни Сергея, но это не повод подозревать его в том, что он и есть тот самый супергерой! Сергей всего лишь предоставлял секретному агенту право публиковать его записи на страницах своего блога. А это ведь не запрещено?
Сергей Одаренко в недоумении оттого, что системный администратор его предприятия решил, что он по совместительству является и администратором супергероя. Исходя из вышеизложенного, Сергей желает лишь посочувствовать своему системному администратору по поводу его тяжелой душевной болезни и пожелать скорейшего выздоровления.
В заключении Сергей Одаренко хочет добавить, что негоже его коллегам по работе высиживать его в блоге и искать компромат, дабы набедокурить и изрядно подпортить ему жизнь. По рекомендации своего шефа – нормального мужика в отличие от многих прочих, Сергей не пишет о своей работе на страницах своего блога – так что не надейтесь – ничего не найдете. Остается надеяться, что остальные руководители также проявят мудрость и отнесутся к стукачам как полагается. Ни один нормальный человек стукача терпеть не станет. Ну а стукачам и говорить нечего – это их личное горе.
И вообще, хватит лазить на мой блог! Кто бы вы ни были. Вам делать больше нечего? Одинокие закомплексованные личности. Займитесь работой или личной жизнью, с которой у вас наверняка проблемы. Вы импотенты что-ли? Не стоит? Горе-горе… Ну, а я-то тут при чем? Вам в клинику, а не ко мне в блог надо.
 
Я над вами не смеюсь, я вам сочувствую.

відкоркувати

Пост навздогін


Усе рідше роблю записи у свій блог. Є справи важливіші, а раніше писав ледве не щодня (це ще в ті часи, коли я мешкав на ЖЖ). Пост хоч і навздогін, але усього невикладеного тут не висвітлю. Що нового? Працюю як і працював. Сумно. Вдома на кухні повним ходом йде ремонт. Вчора після роботи зайшов в "Метро", де купив протигрибкову грунтовку, але як потім виявилося - не ту, що треба.  40 грн. на вітер. Дійшовши до своєї фортеці знову запрягся до роботи - переніс холодильника та інший хлам з кухні - звільнив простір для укладання кахлю. Під час написання цих рядків, певно, робота вдома кипить. 8 баксів за кв. метр - божевільні гроші. Ось що означає батьки пенсіонери. Я б таке собі навряд чи дозволив. Опісля цих клопотливих справ змив з себе увесь бруд, але потім знову замарався - довелося знімати ще й лінолеум з долівки кухні. Пізніше прийшла Шапка. Зустрів її радісно - дуже бо скучив, але вона прийшля без настрою. Це передалося, на жаль, і мені. Ще більшого гніву надавав той факт, що батько розмовляв по телфону так, що вуха закладало - от я і зірвався - закричав на всю хату аби випустити пару. Після цього усе стало ще гірше - Шапка на мене образилася. Коротше кажучи, погана я людина - не може вона зі мною ужитися - я не вмію приділяти коханій тієї уваги, на яку вона заслуговує. А вона заслуговує усього найкращого.

Читать дальше...


відкоркувати | Теревень 1

музіка : тиша  Настрій : відмінний    

Имеем ли мы право на категоричность? - 2


У аркобалено недавно был такой пост:
17.10.2008    16:40
Настрій : відмінний

После прочтения коментов под ним я задумался над своим отношением к этому явлению и решил, что я все же категоричен. Среди читателей вышеподанного поста преобладают преимущественно коментарии негативного характера к людям с подобной предрасположеностью (категоричностью). Но, хочу задать ответный вопрос: Если вы столь не категоричны, то ответте: "Как вы относитесь к гомосексуалистам?" Неужели толерантно? Мужики, вы категоричны в ответе на этот вопрос и принимаете позицию а-ля - "гомики - это позор человечества", или же вы толлератны к ним и считаете, что они такие же люди с теми же правами что и нормальные?


відкоркувати | Теревень 18

музіка : Джем ФМ  Настрій : Керуючий    

Очередные мои народные заметки в газете


Конечно же я фоткаю не все, а лишь те, до которых руки дойдут:-)


відкоркувати

Сайти яким я надаю перевагу


  • 15 травень 2008 at 8:40 PM

 
 
14.05.08. Пост 1. Планую чітко дотримуватися певної тематики в своєму ЖЖ задля уникнення  суміші різношарових тем. (P.S. Тепер ви можете оцінити виконання моїх планів – цей та декілька сусідніх постів розбиті на тематику, навіть якщо відбулися в один день. Тепер би ще знайти ту кнопку, що   приховати частину тексту…). Вчора увечері копирсався в нетрях глобальної мережі. Для мене вона  обмежується декількома сайтами: (читання, дописування),  (читання), Українська правда (читання, коментування), (в т. ч. й блоги інших дописувачів;  читання, дописування, коментування), (в тому числі читання   інших громадянський журналістів та дописування від себе , коментування, поки що без права на  оцінювання), ХайВей – співтовариство газети по-київськи та по-народному (в т.ч. й моя участь),  Мембрана – сайт новин науки та техніки (читання), (в т. ч. й блоги інших   дописувачів, серед яких і Грішковєц; читання, дописування, коментування), віднедавна мій аккаунт та  блог на   адреса блогу -   (в т. ч. й блоги інших дописувачів; читання, коментування, пошук інформації), сайт   erMain&tkn=1508, , (в т.ч. спілкування), інфосторе (написання, скачування-деунлод та епод ( фільми, музика, ПЗ, фото, тексти тощо), читання, інколи коментування, пошук інформації),  (скачування), (перевірка пошти, дописування), сайти порнографії (останнім часом рідше, т. як є  з ким :-)).
Можливо я не всі назвав, але це основні, вони подані не за рейтингом, а по мірі згадування.

відкоркувати

Перевги блогу ХайВей


Переваги:

Не встиг я написати про свої проблеми в написанні блогу в технічному плані, як одразу ж мені на допомогу прийшли люди.

Пости коментяться, читаються (не дивлячися, що я їх так не регулярно і коряво вставляю).

Є ефект того, що пост не йде "в стіл", а є зворотній контакт!

Хоча фотки у мене не завантажуються зовсім. Інколи трапляється, що одна проскочить, а так -дзуськи!:-(


відкоркувати | Теревень 5

музіка : різна  Настрій : так собі    

Роздуми. Проміжний пост


В Японії обов’язковою умовою для чиновників будь-якого рівня є вища освіта як мінімум. В законотворчих та виконавчих гілках влади освіта має бути профільною, себто спеціалізацією кандидата має бути державне управління. В Україні ж до сих пір діє принцип за яким навіть кухарка може стати президентом. Чому так? Демократія тут ні до чого, адже кожна посада має інструкцію з вимогами, правами і обов’язками. Тож чом би не обирати президента виключно з людей з вищою освітою? Розумію, що серед кандидатів рідко трапляються люди без вищої освіти, але теоретична можливість залишається і це є неправильним. Чому звичайний клерк обов’язково має мати вищу освіту, а президент з усією покладеною на нього відповідальністю ні? Тож до чого це я? Просто так, такий собі ліричний відступ. Цей пост є проміжковим, так як головний вже готується і це триватиме декілька днів. Він дуже незвичний так як охоплюватиме дуже цікавий для мене етап мого життя. Так бі мовити пост за минуле. Датуватиметься він восьмим січням, хоч і вийде значно пізніше. В ньому я коротко розповідаю про своє знайомство з Катею, а от вже в сканованих паперах подаю найцікавіше – мої рукописи, що стосуються Катерини. Там будуть УНІКАЛЬНІ РЕЧІ про які ніхто не знає і копії паперів про існування яких знаю лише я і… Навіщо я це роблю? Просто той етап мого життя дуже важливий у становленні мене як чуттєво-цілісної людини. Я не хочу аби він канув у літах. І як я раніше писав у своїх постах про пам’ять (теги тоді ще не вів – не намагайтеся знайти) хочу аби думки та спогади були матеріально зафіксовані у цифровому вигляді. Аби у той час доки готується цей пост не оминути увагою дні теперішні коротко викладу інформацію про них. Вчора 9 січня 2008 року на роботі святкували день народження шефа, добре посиділи. А попри те, що їхав трохи пізніше основного потоку людей все одно потрапив до Велетенської пробки. Додому дібрався пізнувато – кільканадцять хвилин на дев’яту. Купив фанту передбачаючи сушняк. Вдома довгенько посидів в неті і заснув. Сьогодні 10 січня 2008 р. ледве прокинувся. Цікавих подій за сьогодні не передбачається.

відкоркувати | Теревень 2

музіка : Різдвяна  Настрій : передсвятковий    

Сьогодні - це коли? Адже пост навздлогін...


Сьогодні вийшов як звичайно. На роботу спізнився на пів години. І справа не в тому аби виходити раніше – не допоможе. Пробка стояла ще від Фестивального. І стояла вона так давно. І от аби я вийшов о 5й годині ранку, то, звісно встиг би на роботу, але приїхав би на дві з половиною години раніше. Чи доцільно заради не запізнення приходити на дві години раніше? Розумію, керівництво підприємства не цікавить причина запізнення, але між нами чесно кажучи, чи є моя вина за таке запізнення? Завтра на роботі у нас п’янка чи то відмічання Нового Року – так званий примітивно і неправильно мислячими людьми корпоратив. Я категорично не сприймаю слова іноземного походження, що мають свій український відповідник.Не сприймаю на клітинному рівні. Мене перетіпує від того, коли хтось скрізь де це є можливим наштрикує свою мову іноземним перекрутнем. Так от, задля завтрашнього дня зкинулися по 30 грн. Свійська гулянка – не на рівні загально-підприємницькому. Раніше було стільки новин, що був трохи засмучений, що через великий об’єм роботи не встигав викладати у своєму щоденнику. А оце зараз випала хвилька вільного часу, а думки не натрапляють на цікаві нюанси з мого життя варті уваги мого ЖЖ. Ну, не писати ж знову про те, що я їв на обід?:-) Новий рік усе ближче, а я все ще й досі не можу реалізувати свій намір зліпити снігову бабу, про яку я раніше писав у минулих постах. Не пам’ятаю, чи є на неї теги чи то ні. Я теги почав проставляти значно пізніше, тож не знаю чи можна знайти за тегами. Щойно компанія Хюндай принесла нам календарі, листівку, блокноти. s320x240 s320x240 s320x240 Цікавий віршик з побажанням там є: Give the impression All the round Fortune and health – Pass to account. Have a safe jorney That it to say – Drive your own way! Happy New Year & Marry Christmas Цікаве деревце: s320x240   А це ми в четвер так на роботі святкували: s320x240 Перед затяжними святами залив квіти водою аби не всохли: s320x240 Новий номер журналу нашого інституту: s320x240 Інші подарунки: s320x240 s320x240 Сьогодні у суботу відпрацьовували за понеділок. Працювали до обіду. Потім трішки посиділи. Прийшов додому і завалився спати. Коли йшов з маршрутки, то придбав ялинку s320x240 s320x240. Вдома відіспавшися з Нікою на ногах s320x240 нарядив ялиночку. Вийшло мило й симпатично. А зараз - о 23 годині вечора настав бодун. А ще - ностальгія. Дуже хочу вибачитися за наступне. За деяку ахристоматійність та за те, що більша частина з мого життя не встигає знайти своє відображення в ЖЖ... Шкода. Постараюся виправитися.


відкоркувати

Пост навздогін


Пост в наздогін. Те чого я не встиг розмістити. Читайте, прошу, панове!:-) 25 грудня 2007 року. Вітаю усИх, хто святкує сьогодні Різдво Христове! Щастя, здоров’я бажаю, многая літа! Вчора потрапив до велетесенької пробки, вдома був о пів на восьму (з Берестейської з 17:10 добирався – от і рахуйте. Сьогодні спізнився на роботу майже на пів години – стояв у пробці. В маршрутці перечитав сьогоднішній випуск газети по-київськи. ‘Позабавила’ пропозиція мерка Києва Льоні космонавта ввести паром через дніпро на час доки не добудують міст на Троєщину. Такої маячні я не чув вже давно. Можливо ідея і мала б сенс, але не за таких умов як зараз – для обґрунтованого запровадження слід винайти швидкий вид паромства – посадка-завантаження та висадка-розвантаження, під’їзди тощо. Останнім часом, коли мої напрацювання в ЖЖ стали вже значними і тривалими я задумався над тим, чи безмежно я можу закачувати інформацію в ЖЖ? Це ж вам не інфостор якийсь куди качаєш усе що завгодно у будь якій кількості і будь-якого розміру. Бачив часто об’яви, де фігурує вартість за день чи то місяць-рік користування ЖЖ. Я користуюся ЖЖ безкоштовно. Можливо у мене просто обрізаний профіль? Чи які я маю обмеження? Це мене бентежить. Адже я докладаю час і зусилля задля створення свого ЖЖ і бажаю бути впевнений у його ефективності, надійності і, головне, довговічності. Мама закінчила вишивати картину. Тепер за мною рамка. Картина – то її спосіб залишити по собі пам’ять (фото подам пізніше). Я ж залишаю сліди після себе у Інтернеті. Мене вже не буде тривалий час, а мої записи будуть зберігатися. Мої діти-внуки зможуть прочитати про те, як і чим жив їх дід. От я б хотів почитати записи свого діда. Цікаво, як би вони виглядали? Оце сьогодні випас корову, нагодував-випорав свиней…

відкоркувати

музіка : Радіо енерджі - гальмо шоу - квест  Настрій : замерзлий    

Пости: Post Scriptum & other або Експерес-надолуження


Оригінал посту знаходиться - Спробую заповнити пробіли днів минулих, себто напишу про те, що було і про що я поверхово писав, але… не те щоб більш детально, а просто згадаю те, чого тоді не виклав у постах. Тож, пригадайте той пост, коли я їздив на ідентифікацію на митницю, що на столичному шосе. Тоді з боку фірми-замовника був найнятий нею митний брокер. Я тоді довго чекав, доки вони владнають усі справи з митницею і я зможу провести відбір продукції для її подальшої сертифікації сертифікації. Довго це аж чотири (!!!) години! Звісно ця ідентифікація позбавила мене обіду так я виїхав ще пізнього ранку, а на робуту навіть не встиг – одразу поїхав додому. Тож задля заморення голоду й цікавості стосовно харчів на митниці я вирішив поїсти в місцевій столовій-кафе. Здається я раніше писав про все в деталях стосовно цього тож додам лише фото: Це я сиджу і граюся на побілці в черв’ячків: Та годую своэ каченя: Це, власне стіл за яким я їв – так він такий брудний – я про це писав раніше. Вид на кафе з іншого боку А це я вже в машині Про цей день всі прогалини усунув. Здається… Перейду до іншого. Вже не пам’ятаю який саме був день, але на тому тижні, у день коли я ходив до театру я придбав ось ці туфлі – Довелося їх придбати не в сезон, так як старі набули зовсім не носибельного вигляду, а до костюму мої боти Зовсім не підходили. Увечері цього ж дня я ходив до театру російської драми і комедії ім. Лесі Українки на виставу “Валєнтінов дєнь”. (на фото усе, що пов’язано з виставою і тим, що було на шляху до нього) Як я раніше вже писав, на цю виставу я вже ходив влітку, коли намагався помиритися з Наталкою, другий екземпляр квитка я залишив їй на вахті. Але вона не прийшла… і я всю виставу сидів на самоті… Сумно, але то був мій вибір, вистава теж трохи сумна, але цікава і варта уваги. Сюжет вистави місцями був в тему того, що я намагався за допомогою нього зробити влітку. Усі мої тодішні вчинки дехто назвав “самолюбованием”. Я з цим не погоджуюся, але бачу, що дає привід так думати. Мабуть я все ж не правильно діяв. Але інших методів я не знаю і не вмію. Я дійсно хотів її повернути, але не знав як. І моя безнадія і її слова про те, що вона мене не кохає опускали руки. Ще більше мене обезсилили слова Нати стосовно того як я намагаюся з нею помиритися – хлюпік. Так, я не зміг гідно її залишити, але я був у апатії. Знаю, цього більше не повториться. Такого в моєму житті більше не буде. Не тому, що нічого не повторюється і що до однієї річки два рази не увійдеш (натяк на те, що вона тече і коли входиш знову, то вона вже інша. Безнадія, апатія. Так, вона намагалася мене покохати. Швидше за все саме так. Але я, мабуть, настільки погана людина, що навіть доклавши неймовірних зусиль вона не змогла цього зробити. Не змогла. Вона не при чому. У всьому винен я і те, яка я людина. Але людину в такому віці не перевиховаєш і я завжди буду таким яким я є. Про це я на початку літа говорив з двоюрідною сестрою Лесею і це аудіо запис я виклав на свої сторінці в Інтернеті http://hilaryduff.infostore.org/info/4006562?refer=3490743&rs=2 А ця фотка мені дуже подобається: Багацько чого я не зазначив у ЖЖ за минулі тижні. Тож експрес-надолуження: Ця фотка зроблена тоді, коли я їздив на ідентифікацію до Білої Церкви: Так я виглядаю зверху вниз моїми очима у маршрутці: Мабуть, постійні допитувачі (таких немає:-) пам’ятають, як я їздив на цю митницю: Тоді ще начальник відділу від замовника розповів мені про те, що розійшовся з дружиною, речі свої мав на задньому сидінні і збирався жити тимчасово у друзів, так як полаявся з батьками. Тож на цьому тижні я знову з ним їздив на ідентифікацію. З батьками він помирився, але все одно збирається знімати квартиру. Дружина (колишня) збирається переїжджати до своїх батьків з його квартири (він не гнав її – це її рішення), то можливо йому стане де жити. Ось фото, що я зробив знову перебуваючи на цій же таможні: А це як я їхав туди: Как-то утром идя на работу и покупая себе вкусняшки я увидел такую картину, которая мне очень понравилась:) А в п’ятницю мені в листі пришла куча рекламного хламу від банку Правекс з пластиковою карткою Універсал Поважаю Ющенка. Біля його секретаріату вже давно жевріє дух Різдва, коли прогулювався там, то відчув дійсно різдвяний настрій: Я, здається вже писав про той день, коли вранці через автокатастрофу на Московському на роботу дібрався о 10й на одинадцяту, а увечері через пробки з 5тої їхав додому до початку на 9ту Триклятий Московський: Моє робоче місце: Якось я обідав ананасиком:-) Це здоров’я моїх легень і серця: А ось такий оригінальний подарунок нам подарувала компанія Бош (фірмові цукерки БОШ:-) Вчора, себто у п’ятницю, я гуляв у тому числі і в околицях бізнес-центру Парус: Також на Мєчнікова у вітрині салону Лексус побачив такий гарний диск: Очікуючи Марину я гуляв околицями вищезгаданого Парусу, пив пиво з таранькою, годував кота нею ж, але злякавшися спалаху кіт накивав п’ятами: - не став героєм мого посту. Папарацци Сєрж спіймав діда (Шалєвого - знову повернувся на роботу до нашого органу з сертифікації на чотири місяці) у цікавій справі:-) Для разнообразия моя Ника завывает: Ось таким я сьогодны займався увесь вечір – розміщував цей пост: Чи не використати мені цей файний пінчер за аватарчик?:-) Цікаві роздуми: Хотіли б собі таку футболку? Я як член ЖЖ так:-) Я – людина 2006го року, тоді за рейтингом якогось мегапрестижного журналу визнали людиною року усих людей, що користуються нетом. Файні фото: підробки та мімікрія Дуже файна тваринка: Цікаві фото: Мрак: Під кригою: Прэвэд! А шукав пока (хочу спати вже) Завітайте на цей сайт (джерело деяких розміщених у цьому пості фоток – тих що ви бачили трохи вище рядків, що зараз читаєте. Інші - мої) - http://www.fotokritik.ru/photos/38 Удел женщины (бугага!!!!!:-)))))))))) Місцезнаходження: Київ

відкоркувати | Теревень 12
Назад | Вперед
ОБОЗ.ua