Сергій ОДАРЕНКО. Шпальти київського газетяра

"Трое суток шагать, трое суток не спать ради нескольких строчек в газете..."




Роби як я!

1.png


Моя популярність

Моя популярність

 

Рейтинг блогов

Я на Хайблозі

 

Бесплатные линейки для форумов и блогов, линейки на рабочий стол - Flines.ru

Опрос

Serzh84: Звідки ви мене знаєте?



Мои фотоальбомы

Случайное фото со мной

Мои фотоальбомы


чорна мітка

Моя статистика

 

bigmir)net TOP 100

Відео


Опрос

В чому сенс буття?



Интересы

Антиинтересы

Меню


В Киев пришли большие пробки


Сергей ОДАРЕНКО

Рубрика: Столица // 01 сентября '10 в 20:10

Во вторник вечером «Яндекс. Пробки» зафиксировал максимальный балл загруженности столичных улиц – «десятку». «Газета…» спросила специалистов о причинах заторов и о том, как от них все же избавиться

Накануне первого сентября центральные улицы столицы были парализованы. 9–10 баллов «светились» порядка четырех часов, начиная с пяти вечера. Да и в 22:30 ситуация была не легче – загруженность дорог снизилась всего до «восьмерки».

Читайте также: Рейтинг самых заторных мест Киева и как их объехать Читать дальше...

Автор: Я:-)


відкоркувати | Теревень 8

Рейтинг самых заторных мест Киева и как их объехать


Рубрика: Жизнь по-киевски // 31 августа '10 в 01:55

«Газета...» составила рейтинг самых заторных мест Киева, предложила объездные маршруты и испытала их на себе

С наступлением осени начнется новый деловой сезон. Большинство киевлян вернутся из отпусков, студенты приступят к учебе, на дороги выедет значительно больше автомобилей – и передвижение по городу усложнится в разы.

Как ездить по Киеву, не попадая в пробки, нам рассказал и показал Богдан Аганин, преподаватель курсов «Кругозор», на которых учат объезжать заторы. Читать дальше...

Автор: Сергей ОДАРЕНКО


відкоркувати | Теревень 15

музіка : Різдвяна  Настрій : передсвятковий    

Сьогодні - це коли? Адже пост навздлогін...


Сьогодні вийшов як звичайно. На роботу спізнився на пів години. І справа не в тому аби виходити раніше – не допоможе. Пробка стояла ще від Фестивального. І стояла вона так давно. І от аби я вийшов о 5й годині ранку, то, звісно встиг би на роботу, але приїхав би на дві з половиною години раніше. Чи доцільно заради не запізнення приходити на дві години раніше? Розумію, керівництво підприємства не цікавить причина запізнення, але між нами чесно кажучи, чи є моя вина за таке запізнення? Завтра на роботі у нас п’янка чи то відмічання Нового Року – так званий примітивно і неправильно мислячими людьми корпоратив. Я категорично не сприймаю слова іноземного походження, що мають свій український відповідник.Не сприймаю на клітинному рівні. Мене перетіпує від того, коли хтось скрізь де це є можливим наштрикує свою мову іноземним перекрутнем. Так от, задля завтрашнього дня зкинулися по 30 грн. Свійська гулянка – не на рівні загально-підприємницькому. Раніше було стільки новин, що був трохи засмучений, що через великий об’єм роботи не встигав викладати у своєму щоденнику. А оце зараз випала хвилька вільного часу, а думки не натрапляють на цікаві нюанси з мого життя варті уваги мого ЖЖ. Ну, не писати ж знову про те, що я їв на обід?:-) Новий рік усе ближче, а я все ще й досі не можу реалізувати свій намір зліпити снігову бабу, про яку я раніше писав у минулих постах. Не пам’ятаю, чи є на неї теги чи то ні. Я теги почав проставляти значно пізніше, тож не знаю чи можна знайти за тегами. Щойно компанія Хюндай принесла нам календарі, листівку, блокноти. s320x240 s320x240 s320x240 Цікавий віршик з побажанням там є: Give the impression All the round Fortune and health – Pass to account. Have a safe jorney That it to say – Drive your own way! Happy New Year & Marry Christmas Цікаве деревце: s320x240   А це ми в четвер так на роботі святкували: s320x240 Перед затяжними святами залив квіти водою аби не всохли: s320x240 Новий номер журналу нашого інституту: s320x240 Інші подарунки: s320x240 s320x240 Сьогодні у суботу відпрацьовували за понеділок. Працювали до обіду. Потім трішки посиділи. Прийшов додому і завалився спати. Коли йшов з маршрутки, то придбав ялинку s320x240 s320x240. Вдома відіспавшися з Нікою на ногах s320x240 нарядив ялиночку. Вийшло мило й симпатично. А зараз - о 23 годині вечора настав бодун. А ще - ностальгія. Дуже хочу вибачитися за наступне. За деяку ахристоматійність та за те, що більша частина з мого життя не встигає знайти своє відображення в ЖЖ... Шкода. Постараюся виправитися.


відкоркувати

Пост навздогін


Пост в наздогін. Те чого я не встиг розмістити. Читайте, прошу, панове!:-) 25 грудня 2007 року. Вітаю усИх, хто святкує сьогодні Різдво Христове! Щастя, здоров’я бажаю, многая літа! Вчора потрапив до велетесенької пробки, вдома був о пів на восьму (з Берестейської з 17:10 добирався – от і рахуйте. Сьогодні спізнився на роботу майже на пів години – стояв у пробці. В маршрутці перечитав сьогоднішній випуск газети по-київськи. ‘Позабавила’ пропозиція мерка Києва Льоні космонавта ввести паром через дніпро на час доки не добудують міст на Троєщину. Такої маячні я не чув вже давно. Можливо ідея і мала б сенс, але не за таких умов як зараз – для обґрунтованого запровадження слід винайти швидкий вид паромства – посадка-завантаження та висадка-розвантаження, під’їзди тощо. Останнім часом, коли мої напрацювання в ЖЖ стали вже значними і тривалими я задумався над тим, чи безмежно я можу закачувати інформацію в ЖЖ? Це ж вам не інфостор якийсь куди качаєш усе що завгодно у будь якій кількості і будь-якого розміру. Бачив часто об’яви, де фігурує вартість за день чи то місяць-рік користування ЖЖ. Я користуюся ЖЖ безкоштовно. Можливо у мене просто обрізаний профіль? Чи які я маю обмеження? Це мене бентежить. Адже я докладаю час і зусилля задля створення свого ЖЖ і бажаю бути впевнений у його ефективності, надійності і, головне, довговічності. Мама закінчила вишивати картину. Тепер за мною рамка. Картина – то її спосіб залишити по собі пам’ять (фото подам пізніше). Я ж залишаю сліди після себе у Інтернеті. Мене вже не буде тривалий час, а мої записи будуть зберігатися. Мої діти-внуки зможуть прочитати про те, як і чим жив їх дід. От я б хотів почитати записи свого діда. Цікаво, як би вони виглядали? Оце сьогодні випас корову, нагодував-випорав свиней…

відкоркувати

музіка : Радіо енерджі - гальмо шоу - квест  Настрій : замерзлий    

Пости: Post Scriptum & other або Експерес-надолуження


Оригінал посту знаходиться - Спробую заповнити пробіли днів минулих, себто напишу про те, що було і про що я поверхово писав, але… не те щоб більш детально, а просто згадаю те, чого тоді не виклав у постах. Тож, пригадайте той пост, коли я їздив на ідентифікацію на митницю, що на столичному шосе. Тоді з боку фірми-замовника був найнятий нею митний брокер. Я тоді довго чекав, доки вони владнають усі справи з митницею і я зможу провести відбір продукції для її подальшої сертифікації сертифікації. Довго це аж чотири (!!!) години! Звісно ця ідентифікація позбавила мене обіду так я виїхав ще пізнього ранку, а на робуту навіть не встиг – одразу поїхав додому. Тож задля заморення голоду й цікавості стосовно харчів на митниці я вирішив поїсти в місцевій столовій-кафе. Здається я раніше писав про все в деталях стосовно цього тож додам лише фото: Це я сиджу і граюся на побілці в черв’ячків: Та годую своэ каченя: Це, власне стіл за яким я їв – так він такий брудний – я про це писав раніше. Вид на кафе з іншого боку А це я вже в машині Про цей день всі прогалини усунув. Здається… Перейду до іншого. Вже не пам’ятаю який саме був день, але на тому тижні, у день коли я ходив до театру я придбав ось ці туфлі – Довелося їх придбати не в сезон, так як старі набули зовсім не носибельного вигляду, а до костюму мої боти Зовсім не підходили. Увечері цього ж дня я ходив до театру російської драми і комедії ім. Лесі Українки на виставу “Валєнтінов дєнь”. (на фото усе, що пов’язано з виставою і тим, що було на шляху до нього) Як я раніше вже писав, на цю виставу я вже ходив влітку, коли намагався помиритися з Наталкою, другий екземпляр квитка я залишив їй на вахті. Але вона не прийшла… і я всю виставу сидів на самоті… Сумно, але то був мій вибір, вистава теж трохи сумна, але цікава і варта уваги. Сюжет вистави місцями був в тему того, що я намагався за допомогою нього зробити влітку. Усі мої тодішні вчинки дехто назвав “самолюбованием”. Я з цим не погоджуюся, але бачу, що дає привід так думати. Мабуть я все ж не правильно діяв. Але інших методів я не знаю і не вмію. Я дійсно хотів її повернути, але не знав як. І моя безнадія і її слова про те, що вона мене не кохає опускали руки. Ще більше мене обезсилили слова Нати стосовно того як я намагаюся з нею помиритися – хлюпік. Так, я не зміг гідно її залишити, але я був у апатії. Знаю, цього більше не повториться. Такого в моєму житті більше не буде. Не тому, що нічого не повторюється і що до однієї річки два рази не увійдеш (натяк на те, що вона тече і коли входиш знову, то вона вже інша. Безнадія, апатія. Так, вона намагалася мене покохати. Швидше за все саме так. Але я, мабуть, настільки погана людина, що навіть доклавши неймовірних зусиль вона не змогла цього зробити. Не змогла. Вона не при чому. У всьому винен я і те, яка я людина. Але людину в такому віці не перевиховаєш і я завжди буду таким яким я є. Про це я на початку літа говорив з двоюрідною сестрою Лесею і це аудіо запис я виклав на свої сторінці в Інтернеті http://hilaryduff.infostore.org/info/4006562?refer=3490743&rs=2 А ця фотка мені дуже подобається: Багацько чого я не зазначив у ЖЖ за минулі тижні. Тож експрес-надолуження: Ця фотка зроблена тоді, коли я їздив на ідентифікацію до Білої Церкви: Так я виглядаю зверху вниз моїми очима у маршрутці: Мабуть, постійні допитувачі (таких немає:-) пам’ятають, як я їздив на цю митницю: Тоді ще начальник відділу від замовника розповів мені про те, що розійшовся з дружиною, речі свої мав на задньому сидінні і збирався жити тимчасово у друзів, так як полаявся з батьками. Тож на цьому тижні я знову з ним їздив на ідентифікацію. З батьками він помирився, але все одно збирається знімати квартиру. Дружина (колишня) збирається переїжджати до своїх батьків з його квартири (він не гнав її – це її рішення), то можливо йому стане де жити. Ось фото, що я зробив знову перебуваючи на цій же таможні: А це як я їхав туди: Как-то утром идя на работу и покупая себе вкусняшки я увидел такую картину, которая мне очень понравилась:) А в п’ятницю мені в листі пришла куча рекламного хламу від банку Правекс з пластиковою карткою Універсал Поважаю Ющенка. Біля його секретаріату вже давно жевріє дух Різдва, коли прогулювався там, то відчув дійсно різдвяний настрій: Я, здається вже писав про той день, коли вранці через автокатастрофу на Московському на роботу дібрався о 10й на одинадцяту, а увечері через пробки з 5тої їхав додому до початку на 9ту Триклятий Московський: Моє робоче місце: Якось я обідав ананасиком:-) Це здоров’я моїх легень і серця: А ось такий оригінальний подарунок нам подарувала компанія Бош (фірмові цукерки БОШ:-) Вчора, себто у п’ятницю, я гуляв у тому числі і в околицях бізнес-центру Парус: Також на Мєчнікова у вітрині салону Лексус побачив такий гарний диск: Очікуючи Марину я гуляв околицями вищезгаданого Парусу, пив пиво з таранькою, годував кота нею ж, але злякавшися спалаху кіт накивав п’ятами: - не став героєм мого посту. Папарацци Сєрж спіймав діда (Шалєвого - знову повернувся на роботу до нашого органу з сертифікації на чотири місяці) у цікавій справі:-) Для разнообразия моя Ника завывает: Ось таким я сьогодны займався увесь вечір – розміщував цей пост: Чи не використати мені цей файний пінчер за аватарчик?:-) Цікаві роздуми: Хотіли б собі таку футболку? Я як член ЖЖ так:-) Я – людина 2006го року, тоді за рейтингом якогось мегапрестижного журналу визнали людиною року усих людей, що користуються нетом. Файні фото: підробки та мімікрія Дуже файна тваринка: Цікаві фото: Мрак: Під кригою: Прэвэд! А шукав пока (хочу спати вже) Завітайте на цей сайт (джерело деяких розміщених у цьому пості фоток – тих що ви бачили трохи вище рядків, що зараз читаєте. Інші - мої) - http://www.fotokritik.ru/photos/38 Удел женщины (бугага!!!!!:-)))))))))) Місцезнаходження: Київ

відкоркувати | Теревень 12
ОБОЗ.ua