Сергій ОДАРЕНКО. Шпальти київського газетяра

"Трое суток шагать, трое суток не спать ради нескольких строчек в газете..."




Роби як я!

1.png


Моя популярність

Моя популярність

 

Рейтинг блогов

Я на Хайблозі

 

Бесплатные линейки для форумов и блогов, линейки на рабочий стол - Flines.ru

Опрос

Serzh84: Звідки ви мене знаєте?



Мои фотоальбомы

Случайное фото со мной

Мои фотоальбомы


чорна мітка

Моя статистика

 

bigmir)net TOP 100

Відео


Опрос

В чому сенс буття?



Интересы

Антиинтересы

Меню


Запах славы


От скажіть мені будь ласка. Як бути, коли на вулиці холодно, вдягаєшся, немов та капуста чи топінамбур. Доки назовні – тепло, а от у транспорті з тебе тече – хоч викручуй. А якщо вдягнешся аби у маршрутці було комфортно, то на вулиці зуб до зуба не поцілиш. Дилема. А в редакції ще гірше. Тут і легенька кофточка не рятує – жара, що і без футболки ходив би залюбки. Та от дресс-код не дозволяє. Перу светри ледве не щодня. До чого це я? Та от хотів якось логічно підвести до події, що сталася майже місяць тому. Сьогодні зібрався разом зі светром випрати й наплічника і пригадав причину прання його в останній раз. Їду, значить, у машині з Поповим. Беру інтерв’ю. І чую як щось смердить. Я то знаю, що всі наші політики засранці, але ж не до такої міри. В редакції запах не зник. Почав колошматити закутки наплічника і помітив там давно загублений бутерброд з ковбасою і сиром. Аромат, немов померла чупакабра. І що то про мене подумав голова КМДА?


відкоркувати | Теревень 13

музіка : тиша  Настрій : Керуючий    

Пост для себе. надолуження за тиждень: 1) прогулянки, 2) перебування у редакції, 3) справи домашні, 4) ice cream


Вчора (на час написання) домовився зустрітися з Капелюшкою. Після закінчення своєї роботи я поїхав на контрактову, там прогулявся хвилин з двадцять насолоджуючися місцевим колоритом. А ще у метро я зустрів мегацікаву картину, проте сфотографувати не встиг:-( – типово бомжуватого вигляду чоловягу, у брудному замухриженому кожусі виходив з вагону електропоїзду метрополітену. В останню мить я помітив на його голові науково шапочку – конфедератка, з кісточкою закладеною по лівий бік. Вигляд у шапочки був убогим, проте додавав йому контрастую чого колориту – бомж в науковій шапочці магістра – БОМБА! Шкода, що не встиг зафіксувати на фотик. Також окремо написав про це пост.

 

Сів на 219 маршрутку і поїхав на вул. Фрунзе. Капелюшка на час мого прибуття була дуже зайнята і глибоко занурена в проблему своєї статті до рубрики Людина дня. Проблема полягала в тім, що стаття вже була готовою, до часу здачі номеру в друк залишалися лічені хвилини, а героїня статті відмовлялася надати своє фото. Писати про нову людину вже не було часу, тож пішли в ва-банк – Шапка знайшла у однокласниках людину по всім прикметам схожу на героїню замітки і розмістила її в свій текст. На сьогоднішній день проблема а ні з боку людини, про яку було написано матеріал, а ні з боку можливої власниці фото не виникала. Або ніхто з них написаного не бачив, або фото зійшлося з дійсністю і все булу узгоджено заочно. Посидівши в редакції з годину я побачив багацько знайомих мені облич – до цього я їх бачив лише в газеті, проте тепер побачив і у житті. Зустрів також старого знайомого – Манчука Андрія:-) Він як завжди був дуже заклопотаним.

Читать дальше...

 


відкоркувати | Теревень 1
ОБОЗ.ua