Сергій ОДАРЕНКО. Шпальти київського газетяра

"Трое суток шагать, трое суток не спать ради нескольких строчек в газете..."




Роби як я!

1.png


Моя популярність

Моя популярність

 

Рейтинг блогов

Я на Хайблозі

 

Бесплатные линейки для форумов и блогов, линейки на рабочий стол - Flines.ru

Опрос

Serzh84: Звідки ви мене знаєте?



Мои фотоальбомы

Случайное фото со мной

Мои фотоальбомы


чорна мітка

Моя статистика

 

bigmir)net TOP 100

Відео


Опрос

В чому сенс буття?



Интересы

Антиинтересы

Меню


Это так клёво


Я наконец-то счастлив. Нет, не вдруг сегодня. Счастливее я начал становится два года назад - как раз после того, как нашлась жена такая, как я того хотеля. Второй период осчастливливания произошел после того, как я ушел с госпредприятия, которое меня угнетало. Счастье приходит постепенно. И сейчас этот процесс не закончен. Надеюсь, что и не закончится. Мне кажется, что счастливее меня нет! И это при том, что у меня есть далеко не все, чего я хочу. Если я этого не получу, несчастнее от этого не стану, а вот если получу, то счастье усилится) Это не то счастье, мгновенное. А умеренное, постоянное. В общем, не буду рассуждать, а просто пожелаю и вам того же!)


відкоркувати | Теревень 10

На Майдане припарковалась чертова дюжина


Сегодня на главной площади страны замечен автомобиль, весь изрисованный цифрой "13". Что это: порядковый номер участника каких-то гонок или чудак, считающий это число счасливое?


відкоркувати | Теревень 2

Про настрій


Можливо це феномен, але у мене завжди гарний настрій. Навіть тоді, коли по мені цього не скажеш. І мені складно удавати смуток, коли хтось встав не з тієї ноги, а залишатися веселим, коли комусь погано – тотожно ідіотству.

Я не приймаю гормони, антидепресанти, алкоголь чи наркотики. Нічим себе не стимулюю. Усе природно. Це не є ейфорією, ейфорія приходить на хвилини, коли ти на фізичному рівні відчуваєш щастя. А завжди щасливою людиною, як відомо, може бути лише божевільний. Просто я у всьому вбачаю позитив. Так, у мене безліч «чорнухі» на блозі, де я висвітлюю низькі зарплати, якісь невдачі, проблеми, але то виключно фактаж життя – не аналог мого настрою. Наїхав відділ кадрів за пости, де я згадував про роботу? Мені загрожує звільнення? І що? Я напишу лише соціальну замітку-обурення – як задоволення власного прагнення до справедливості, але ж сам залишуся у гарному розположенні духу. Я не буду в глибокій депресії у разі звільнення. Адже треба бути дурнем аби засмучуватися з приводу втрати найменш оплачуваної роботи в Україні. Звісно, від цього у мене виникнуть фінансові проблеми, але ж не вічно вони триватимуть. Та й в черговий раз я зможу «пожурити» мажорів з топ-керівництва, які розчерком пера вершать долі простих громадян. Який-небудь царьок оптимізує працівника одним своїм підписом, а потім вночі спатиме і не здогадуватиметься, що у той час як він бачить солодкі сни, у звільненого у животі з голоду булькає. Дасть Бог, то й царьку не спатиметься – зло повертається злом.
Втім мені щиро шкода людей, що відчувають смуток з приводу різних життєвих перепетій. З кожного приводу засмучуватися – не жити. Життя така річ, що на кожному кроці подає приводи для смутку. Просто не варто на них вестися. От і все.
Бажаю всім гарного настрою. З вам був Сєрж Милославський, усього вам хорошого, Адіас, бувайте!

відкоркувати | Теревень 31
ОБОЗ.ua