Сергій ОДАРЕНКО. Шпальти київського газетяра

"Трое суток шагать, трое суток не спать ради нескольких строчек в газете..."




Роби як я!

1.png


Моя популярність

Моя популярність

 

Рейтинг блогов

Я на Хайблозі

 

Бесплатные линейки для форумов и блогов, линейки на рабочий стол - Flines.ru

Опрос

Serzh84: Звідки ви мене знаєте?



Мои фотоальбомы

Случайное фото со мной

Мои фотоальбомы


чорна мітка

Моя статистика

 

bigmir)net TOP 100

Відео


Опрос

В чому сенс буття?



Интересы

Антиинтересы

Меню


Міліціянти поїхали до европейської країни Еспанії, де вивчали марковання на пакованні хемічної продукції


Я вже писав про мову і всі її видозміни, про наїзди на СТБешників, які єдиноправильно говорять рідною мовою на відміну від усих інших ЗМІ. Міліціянти, Европа, Еспанія, Хемія, авт, нокавт, марковання, паковання, соли, по-київськи – ось неповний перелік нововведень, запроваджених (повернутих) більше ніж 10-ть років тому. Ці правила прийнято Верховною Радою України. Строк виконання – 10-ть років, на протязі яких будуть діяти і старі норми, і нові. Після – писати по старому буде помилково. Десять років минуло і тепер всі окрім СТБ вживають подібні слова безграмотно. Можна не сприймати такі правила, але виконувати їх зобов’язаний кожен. Всі не згодні – пишіть петиції, збирайте мітинги протесту, організовуйте мовні симпозіуми, де обговоріть та розробіть свій варіант мови на розгляд уряду та офіційним мовознавцям – ведіть дискусію. Але доки не досягнете свого – виконуйте діючі вимоги нашої мови. Читать дальше...


відкоркувати | Теревень 39

В прямому етері з вами працює Сергій Милославський


Правильно це слово буде звучати як «наконечник», втім я з цим правилом не погоджуюся. Ідіотичні філологи, що купили свої дипломи, або примітивно виходили їх не мають права нав’язувати більшості безглузді правила. Наконечник походить від слова кінець, але виходячи зі новоутвореного слова слід вважати за початкове слово «конець» - себто русизм. З якої, скажіть мені, дурі я маю писати це слово через «О»? Лише через тупість філологів? І не цікавлять мене різного роду видозміни слів. Я наполягаю на утвердженні цього слова у моїй редакції – наконечник.

До слова хочу сказати пару слів про наїзди на СТБ. Багато кого бісить їх мова. Журналісти цього каналу працюють за словником Грінченка редакції 20-х років ХХ-го століття. І це не маячня. Адже ще наприкінці минулого тисячоліття Верховною радою були прийняті поправки до укр. мови за якими стверджувалося правильність саме тієї редакції. За постановою Верховної Ради на протязі 10-ти років мали діяти обидві варіанти мови – на рівних правах, аби суспільство адаптувалося до нововведень. Але сталося не так, як гадалося. Всі зиркають на СТБ крутячи пальцем у скроні у той час, як саме цей канал залишається єдиним, що вживає грамотну укр. мову на законодавчому рівні. Усі інші використовують слова за вже неіснуючими правилами.
І хай би це як кому не подобалося, але треба пред’являти претензії не журналістам, що єдино вірно говорять, а законодавцям, що прийняли такі мовні поправки. І вже потім розбиратися у правомірності таких «законодавств».

відкоркувати | Теревень 9

Ювілей газети по-київськи


Сьогодні виповнилося п’ять років Газеті по-київськи, де я працював з літа 2005 по літо 2006. Потім я пішов працювати за спеціальністю, але тепер і досі залишаюся прихильником цього видання (але був і до роботи в ПресЦентрі читачем ГПК). Номер за 23 січня – ювілейний. Головною рубрикою є інтерв’ю з головним редактором Сергієм Тихим. Одним із запитань на Інтернет-опитуванні (іноземною мовою кажучи – веб-конференція) було таке: Когда появится украиноязычная версия “Газеты по-киевски”? Це питання для мене є особливо актуальним – я тривалий час активно пропагандував українізацію ГПК, створив тему на форумі ГПК – Підтримаймо українізацію Газети по-київськи! Де йшлося саме про україномовну версію ГПК. Тому я дослівно приведу відповідь головного редактора на це питання: “Не знаю, як відповісти на це запитання, хоч мені й доводилося відповідати на нього багато разів. Я б з великим задоволенням випустив для столиці України хорошої журналістської якостИ україномовну газету, не обов’язково переклад “Газети по-київськи”. У нас вже все для цього є. Школа, до наприкладу, бажання, бачення, в редакції працює немало хороших журналістів, які думаюсь українською. Немає лише одного – достатніх економічних передумов для реалізації такого проекту. Більшість киян, це слід визнати, говорять російською. І з цим неможна не рахуватися тому, хто поставив собі за мету робити комерційно успішну пресу. Ось гляньте, у листопаді минулого року ми запустили “Газету по-львівськи”. Ми користувалися тією ж логікою комерції, у нас немає цих додаткових грошей, і тому ми випустили у Львові україномовну газету, недивлячися на те, що це обійшлося нам дорожче, ніж якщо б ми робили її також російськомовною”. Що на це можна сказати? Не бажають рахуватися з україномовним населенням в ПресЦентрі. Газета набула такого злету, що україномовна версія набуде ще більшої популярності у киян. Можливо й більшість киян розмовляють російською, але відстоюють інтереси української мови. І якщо їм надати вибір – читати рідною мовою чи іноземною, то вибір, звісно буде зроблено на користь першої. Згадаймо чвари щодо переходу фільмів у кінотеатрах на українську мову. Всіх жахали комерційним крахом, що економічно це не є доцільним, а що в результаті ми отримали? Коли один і той же фільм у одному кінотеатрі демонструвався російською, а в іншому російською, то україномовна версія у декілька разів була касовішою аніж російська. Так буде й з газетою. Газету знають, люблять, у деякому сенсі довіряють, ГПК має постійних читачів. З україномовною газетою читачі не відцураються улюбленої газети, більшість сприйме це на Ура, ті, що не згодні – змиряться. Хоча й миритися по-суті немає з чим. Адже мова не йде про перехід газети з однієї мови на іншу. Лише про україномовну версію. Тираж якої з версій буде більшим покажуть маркетингові дослідження, але ніхто не буде прищімленим. Ну, окрім людей, що говорять іншими мовами не рахуючи укр.-кої і рос-кої. Успішність районок показала, що нові напівбожевільні, на перший погляд, проекти до сили колективу ГПК, тому не варто проблему країномовної газети списувати на комерційну доцільність. Також, гадаю, що газета, яка у 2007 році стала лідером серед газетних видань України за загальним тиражем газет, що видаються і за кількістю найменувань цих газет, може собі дозволити й україномовну версію. Ще зазначу, не потребує фінансових затрат введення повноцінного україномовного профілю порталу ГПК в Інтернеті. Чому більшість, грубо кажучи, кнопок є російськомовними навіть за вибору українського профілю?

відкоркувати | Теревень 2
ОБОЗ.ua