Сергій ОДАРЕНКО. Шпальти київського газетяра

"Трое суток шагать, трое суток не спать ради нескольких строчек в газете..."




Роби як я!

1.png


Моя популярність

Моя популярність

 

Рейтинг блогов

Я на Хайблозі

 

Бесплатные линейки для форумов и блогов, линейки на рабочий стол - Flines.ru

Опрос

Serzh84: Звідки ви мене знаєте?



Мои фотоальбомы

Случайное фото со мной

Мои фотоальбомы


чорна мітка

Моя статистика

 

bigmir)net TOP 100

Відео


Опрос

В чому сенс буття?



Интересы

Антиинтересы

Меню


Нові плани


Не встиг я реалізувати усі плани піврічної давнини, як намалювалися нові – більш пріоритетні. Поспішаю їх зафіксувати у друкованому вигляді – аби не забути. А так написав – і ніби зробив крок до їх реалізації)

 
1) Подивитися четвертого «Термінатора».
Фільм дитинства. Вважаю, його варто подивитися навіть якщо він виявиться препоганим. Це легенда. І навіть у разі її спаплюження варто бути в курсі з першоджерел (себто з перегляду). Кіно це варто дивитися виключно на великому екрані. Дуже мені сподобалося у «Флоренції» - там і планую переглянути і цю картину. Жовтень більш колоритний, але дуже вже далеко – доступні лише ранні сеанси, а в Трощинському кінотеатрі є можливість піти й на останній сеанс і у разі припинення руху громадського транспорту – дійти додому пішки (пів години жіночою ходою).
Пам’ятаю як дивися Термінатора ще на старій квартирі, я був тоді малим, а показували його на 7-му каналі (так і називався – зараз це, здається, «Тоніс»). За першого показу подивитися мені його не вдалося – батьки як побачили голозадого мужика (Арні), одразу перемкнули. А там є ж іще й поцілунки тощо! Тож подивився я його підпільно, коли батьків не було вдома. Багато у кого перший перегляд Термінатора нагадує про «трофейні» відеомагнітофони. На ньому вони дивилися його в якості «аналогова копія з аналогової копії»… У мене в домі ніколи не було відеомагнітофону. Пізніше і ДВД також. Лише в кінці 2005-го з’явився комп’ютер. Приблизно з того самого року я дізнався що з часів мого народження прогрес відбувається не лише у будівництві, де будинки почали склом обкладати, а й електроніці. Хоча у друзів я все ж таки бачив компи і приставки. Але то було з розряду недосяжнгостей і буржуйності. Ну яка звичайна сім’я, скажіть мені, могла мати відеомагнітофон, музичний центр чи комп’ютер до початку 21-го століття? Ніяка – лише багатії.
Тож Термінатор варто подивитися))) Оце я накрутив)))

відкоркувати | Теревень 11

музіка : з фільмів  Настрій : святковий    

Голубая бездна. Лучший фильм в моей жизни


Grand blue..............
Фильм Люка Бессона
В ролях- Жан Рено, прочие...
1987 (88)

Энцо Молинари (Рено) и Жак Майоль (Барр) вместе росли на одном из греческих островов. Отец Жака, ныряльщик, погиб при сборе устриц из-за неисправности примитивного водолазного оборудования. Проходят годы, и мы видим мальчиков уже взрослыми после нескольких лет разлуки. Оба ныряют на глубину без воздуха, и соревнование на чемпионатах мира практически ведется только между ними. Симпатичная работница страхового агентства (Аркетт), случайно увидев Жака, влюбилась с первого взгляда. Она последовала за ним в Перу, Сицилию, где и стала свидетельницей начала непрекращающегося поединка между друзьями. От Жака она уже ждала ребенка. А друзья погружались все на большую и большую глубину. Пройдена отметка в 120 метров. Чем закончится эта своеобразная подводная дуэль?... Снят фильм очень красиво, кадры голубой бездны притягивают и манят, есть какой-то необъяснимый легкий саспенс, тревога, что и не удивительно - ведь картину снял Люк Бессон. Для Жака и Энцо голубая бездна лучше, чем жизнь на земле. В то же самое время яркая выписка персонажей, обаяние Рено и Барра, внимание к деталям и юмор в подаче быта сицилийцев нередко заставят Вас улыбнуться.

 


відкоркувати

Важке прокидання. Пригодний вакуум. Путіне, прощавай! Іноземна мова.


11 травень 2008 at 3:30 PM


 
Важке прокидання. Пригодний вакуум. Путіне, прощавай! Іноземна мова.
 
Вчора так і не запостився в своєму ЖЖ. Чи то просто забув, чи ліньки було. Сьогодні спробую завантажити одразу за два дні. У будь якому випадку – дописувати до свого щоденника я почав значно частіше.
Вчора поставив на закачку цілу кіпу фільмів. Навіть перераховувати не буду. Увечері лише почав переглядати фільм 10 000 тисяч років до н.е. у гарній якостИ. Фільм – не дуже. Сьогодні ся насилу прокинув, ся насилу підвів. Ледве доїхав на роботу. Спав у дорозі. Настав у житті деякий застій, такого вже давно не траплялося. Під цим явищем я розумію відсутність у моєму житті будь чого, лише нестерпна буденність. Розмірковую як її подолати.
Орієнтир дня – сьогодні останній день президентства Путіна. А чи не від слова путь його прізвище?... Українською це буде щось на кшталт Шляхін. Проте якщо так, то Путін обрав не шлях, а брод. Такі справи. За причиною вищезгаданого інформаційного вакууму в моєму житті і писати особливо ні про що. Ось так от.
Пю полуничний час з овсяниками.
Задля заповнення розповім про одну з найбільших образ у мій бік від не сторонньої людини – Олени (та, що Немарина). Одного разу вона попросила мене не розмовляти з нею своєю рідною мовою. Це мене спантеличило й ошарашило. Для мене це прозвучало ніби: Відмовся від своєї матері, обирай: або я або твоя мати. Я не знаю, що її спонукало так сказати, але я коректно спробував її переконати у абсурдності її слів та прохання. Підлий лицемір, можливо, й погодився на її прохання, але я порядний. Людина, що пішла б на поводу такого прохання й у інших ситуаціях вчинить так само: зрадить друзів, підставить ближнього, кине рідну людину у скрутному становищі, не простягне руку допомоги. Про людину, що ТАКЕ просить я не буду поширюватися.
Завтра на роботі передсвятковий день – восьме травня. 9 – НАЙВЕЛИЧНІШИЙ день в історії УКРАЇНИ! День нашої перемоги у визвольній війні. І нехай після війни Україна потрапила з вогню та в полумя, проте, більше зло ми перемогли. ДЕВЯТЕ ТРАВНЯ!!!!! Про це слід памятати, цим варто ПИШАТИСЯ! Це НАША ПЕРЕМОГА! Таке не повторюється! Шкода, що нові покоління не розуміють усього величчя тієї ПЕРЕМОГИ… Адже тоді ми стали переможцями у найстрашнішій війні людства. Не хто-небудь, а саме МИ! І нехай українці не єдині, що принесли свою частку в перемогу, проте – основні. Саме українці внесли найбільший вклад до повалення нацистської Німеччини. Сумно лише, що визволивши увесь світ українці не змогли вивільнити себе з окупації :-( І лише у 1991 році звільнення від неї прийшло саме собою…
В парці Перемоги пройшло моє дитинство: узимку я ковзав на санчатах зі схилів, влітку прогулювався, у юності гуляв з дівчатьми. В студентські роки пив пива забагацько там та й зараз частенько навідую туди ся. Якщо, коли-небудь, буду ставити у паспорті печатку про юридичну реєстрацію сімейних стосунків з кимось, то обовязково побуваю там у той день.
Зараз надумав записати усіх своїх співробітників в ОС ДТЗ. Зараз я добре кожного памятаю, але знаю, що в разі звільнення з часом забуду. А я не хочу цього. Це особливий період мого життя і, можливо, ці спогади колись знадобляться мені. У інших як? Попрацював – забув, а у мене саме зараз не так. Тут кожна людина колоритна, має свою специфіку, образ. Таке не варто забувати, на наступних моїх роботах швидше за все будуть люди випадкові, пересічні, проміжкові. Потоваришував по мірі необхідності й забув. А поки що мій робочий колектив – робоча сімя. Ба я тут більшу частину життя проводжу. І нехай мені багато хто не подобається, проте позитиву більше. От лише працюю я тут майже безкоштовно:-(
Ідея з велосипедом поки що не форсується. Будемо подумати…

відкоркувати

Мойовка-травневка.


05 травня 2008
Мойовка-травневка.
  • 05 травень 2008 at 9:20 PM

 

 

Пост написано 05.05.08. Майські свята пройшли не так я було запланував. Як видно з вищеподаних постів, до Львова я так і не поїхав за причиною того, що житло я так і не знайшов – здав квитки. Як я здавав квитки – інша історія, додам лише, що черга з 15-20 людей просунеться лише за дві години. Всі свята я провів переважно вдома. Придбав довгоочікувані джинси :-)

До Львова поїду іншим разом, можливо достатньо відкладеним іншим, у Олени на кону екзамени, а я тим часом вирішив придбати давно запланований велосипед! Побачимо як воно буде.

Суботу провів у відносно східних мотивах – накидали подушок та ковдр на балкон, розсілися й частували себе пивом під Піццу та салат. Переглянули фільм ”Пі” про збожеволівшого математика. Фільм не зовсім зрозумілий, але з того, що піддалося моєму розумінню – те, що він прочитав, розгадане своїм покійним вчителем ім’я Бога і від того збожеволів. Вилікувався тим, що просвердлив собі голову перфоратором. Дуже сподобався фільм Вчора сьогодні завтра! Отримав враження схожі на ті, що отримав під час n-ного перегляду фільму Я шагаю по Москве. Вчора дивився он-лайн фільм ”Кроличья нора – про людську свідомість. Також переглянув низку випусків ComedyClub. Вчора знайшов неймовірно цікаву статтю про те, що на декларації США написано ”UnitedStatesofЖmerinca” з поданими фотками. Я розмістив це на форумі ГПК, очікую шаленої популярності своєї теми. Можливо, вона навіть зацікавить журналістів ГПК :-) Ось такі пироги. Спробую трохи пізніше розмістити її й у своєму ЖЖ.

Девятого травня плануємо на шашлики. Маю намір всіх загітувати поїхати до мене на дачу.



Найголовніше в моєму ЖЖ житті це те, що я тепер знову буду додавати фото до свого ЖЖ!


відкоркувати
ОБОЗ.ua