Сергій ОДАРЕНКО. Шпальти київського газетяра

"Трое суток шагать, трое суток не спать ради нескольких строчек в газете..."




Роби як я!

1.png


Моя популярність

Моя популярність

 

Рейтинг блогов

Я на Хайблозі

 

Бесплатные линейки для форумов и блогов, линейки на рабочий стол - Flines.ru

Опрос

Serzh84: Звідки ви мене знаєте?



Мои фотоальбомы

Случайное фото со мной

Мои фотоальбомы


чорна мітка

Моя статистика

 

bigmir)net TOP 100

Відео


Опрос

В чому сенс буття?



Интересы

Антиинтересы

Меню


музіка : тиша  Настрій : лікарняний    

А раптом вони трансплантологи?


Рубець після операції по видаленню апендициту потроху заживає. Але чомусь почала боліти спина. В лікарні сказали, що можливо це наслідки наркозу, мовляв, у кожного по-своєму віддається. Мама ж висловила підозру (трохи іронічну, але все ж), що можливо хірурги займаються чорною трансплантологією і, що разом з апендицитом видалили на продаж з мене якийсь орган. Не знаю що там можна було схопити в тій ділянці тіла і що пролізло б через такий отвір у мені, але сказані мамою слова лишили мене спокою. Розумію, жарт – не більше, але після цих слів я вже не можу нормально лежати – перекручуся на бік і мені все здається, що в животі у мене стало просторіше чи як… А що? Де гарантія, що під наркозом з мене не витягнуть разом з деталлю, що вийшла з ладу ще й дієву? У мене впевненості у зворотньому немає.

Кажуть, що після смерті людина стає легшою рівно на 21 грам. Що приховується під цим полегшенням? Відлітає душа? А раптом вона знаходиться в апендициті і я тепер полегшав рівно на стільки? Виходить я тепер бездушний?


відкоркувати | Теревень 22
ОБОЗ.ua