|
Serzh84: Звідки ви мене знаєте? | |
|
Случайное фото со мной Мои фотоальбомы | |
|
автомобілі, журналістика, інтернет, Книги, Маркетинг, музика, секс, фотографія, футбол, читати, читать | |
|
|
 В ніч з суботи на неділю я ледве заснув під ранок – неймовірно болів, здається, шлунок. Такого ще в мене ніколи не було. ”Гастирит”, мабуть. Вранці прокинулися пізніше, аніж в суботу – в районі дев’ятої години. Покачалися-повалялися, подивилися телевізор, зажарили яєчню, з’їли її з учорашньою гречкою, допили пиво, відкоркували вино, видудлили й його. Вино дійсно, витончене з неймовірно вивіреним смаком. Справжнє, якісне вино. Проте, гидотне, як для нас. Мутили каву – в чашку кидали листя індійського чаю, туди дві ложки кави Чорна карта і все це заварювали. Виходило щось дивне. Але їстівне. Ранок видався гарним. Поприбирали трішки й вирушили до Країни мрій. Спочатку заїхали до Міхи додому. Ліфтами розминулися з його родаками, що тільки їхали на дачу. Вдома попили соку, трохи про щось погомоніли, Міха залишив ноута й пішли геть. Дійшовши до Фестивалю я наткнувся на продаж вишиванок. Дізнався ціну, дорого, але я так сильно загорівся її придбати, що підбив Михайла піти спочатку до банкомату за грішми, а лише потім погуляти ”країною”. Проте, ми трішки заглянули до неї. З самого початку біля відомого зеленого ”горбунка” стояли брати Капранові й продавали свої книжки. У твердій обкладинці книга ”Розмір має значення” коштувала 20 грн. Я придбав, мені вони її підписали, а також я поруч з ними сфотографувався. Потім сходили за грішми, а коли повернулися, то я купив омріяну вишиванку! Дуже дорого – 285 грн., проте я не жалкую, аби шукав дешевше, то міг би взагалі нічого не купити. Я себе знаю. Далі прогулялися фестивалем і в пошуках дешевого пива пішли далі. На виході нас окликнули ”транспортний?” Ми було спочатку не відгукнулися, але потім все ж таки озирнулися. Поруч з музикантами сидів парубок. Ми підійшли, привіталися. Виявилося, що він з нашого потоку. Зараз займається шоу бізнесом, в тому числі є спів-організатором Країни мрій. Ми йому трохи розповіли й про себе і пішли далі. Одразу на виході знайшли пиво за п’ять гривень 0,5 Славутича, там і впали за столик. Поволі смакували. Через доріжку від нас побачили знову Капранових, що передислокувалися. Довгенько торгували, а потім знову кудись зникли. Коли допили, то рушили в бік до Арсенальної. Під Брамою побачили ще кілька невідомих мені письменниць, що читали свої книги для лінивих читачів.  Зайшли до дворику, там зустріли Оксану Забужко, що читала свої вірші, дуже гарні вірші, дуже гарно читала. В сенсі розповідала. Вірші були експресивними, трішки брутальними, безсоромними, жорсткими, але жіночими. По дорозі я також з прикрістю звернув увагу на будівництво меморіалу Голодомору, що почали зводити в парці Слави – навіть паркан поставили. Щодо самого меморіалу я нічого не маю проти, але я категорично проти руйнації парку та сусідства двох рівновеликих меморіалів. Від Стелли Вічного Вогню та пам’яті невідомому солдатові до Голодоморної каплички буде кільканадцять метрів. Жах. Не влада, а…Біля метро ми з Міхою розбіглися по хатам. Вдома я займався переважно створенням фотоальбомів у неті, під сон переглянув фільм ”Зуби” – про зуби в вагіні. Кумедно хоч і тупо.
чорна мітка:
фотки, фотографія, фотография, фото, автограф, оксана забужко, братья капрановы, брати капранови, book, книжки, книжка, книги, книга, письменник, письменники, письменниця, письменниці, організатор, фестиваль, етнофестиваль, пиво, вышиванка, вышыванка, вишиванка, этно, етно, этнофестиваль, печерський ландшафтний парк, країна мрій, олег скрипка, міха
|
|
|
|
serzh84 в друзья
RSS: book
Теревень 2