Сергій ОДАРЕНКО. Шпальти київського газетяра

"Трое суток шагать, трое суток не спать ради нескольких строчек в газете..."




Роби як я!

1.png


Моя популярність

Моя популярність

 

Рейтинг блогов

Я на Хайблозі

 

Бесплатные линейки для форумов и блогов, линейки на рабочий стол - Flines.ru

Опрос

Serzh84: Звідки ви мене знаєте?



Мои фотоальбомы

Случайное фото со мной

Мои фотоальбомы


чорна мітка

Моя статистика

 

bigmir)net TOP 100

Відео


Опрос

В чому сенс буття?



Интересы

Антиинтересы

Меню


Ювілей газети по-київськи


Сьогодні виповнилося п’ять років Газеті по-київськи, де я працював з літа 2005 по літо 2006. Потім я пішов працювати за спеціальністю, але тепер і досі залишаюся прихильником цього видання (але був і до роботи в ПресЦентрі читачем ГПК). Номер за 23 січня – ювілейний. Головною рубрикою є інтерв’ю з головним редактором Сергієм Тихим. Одним із запитань на Інтернет-опитуванні (іноземною мовою кажучи – веб-конференція) було таке: Когда появится украиноязычная версия “Газеты по-киевски”? Це питання для мене є особливо актуальним – я тривалий час активно пропагандував українізацію ГПК, створив тему на форумі ГПК – Підтримаймо українізацію Газети по-київськи! Де йшлося саме про україномовну версію ГПК. Тому я дослівно приведу відповідь головного редактора на це питання: “Не знаю, як відповісти на це запитання, хоч мені й доводилося відповідати на нього багато разів. Я б з великим задоволенням випустив для столиці України хорошої журналістської якостИ україномовну газету, не обов’язково переклад “Газети по-київськи”. У нас вже все для цього є. Школа, до наприкладу, бажання, бачення, в редакції працює немало хороших журналістів, які думаюсь українською. Немає лише одного – достатніх економічних передумов для реалізації такого проекту. Більшість киян, це слід визнати, говорять російською. І з цим неможна не рахуватися тому, хто поставив собі за мету робити комерційно успішну пресу. Ось гляньте, у листопаді минулого року ми запустили “Газету по-львівськи”. Ми користувалися тією ж логікою комерції, у нас немає цих додаткових грошей, і тому ми випустили у Львові україномовну газету, недивлячися на те, що це обійшлося нам дорожче, ніж якщо б ми робили її також російськомовною”. Що на це можна сказати? Не бажають рахуватися з україномовним населенням в ПресЦентрі. Газета набула такого злету, що україномовна версія набуде ще більшої популярності у киян. Можливо й більшість киян розмовляють російською, але відстоюють інтереси української мови. І якщо їм надати вибір – читати рідною мовою чи іноземною, то вибір, звісно буде зроблено на користь першої. Згадаймо чвари щодо переходу фільмів у кінотеатрах на українську мову. Всіх жахали комерційним крахом, що економічно це не є доцільним, а що в результаті ми отримали? Коли один і той же фільм у одному кінотеатрі демонструвався російською, а в іншому російською, то україномовна версія у декілька разів була касовішою аніж російська. Так буде й з газетою. Газету знають, люблять, у деякому сенсі довіряють, ГПК має постійних читачів. З україномовною газетою читачі не відцураються улюбленої газети, більшість сприйме це на Ура, ті, що не згодні – змиряться. Хоча й миритися по-суті немає з чим. Адже мова не йде про перехід газети з однієї мови на іншу. Лише про україномовну версію. Тираж якої з версій буде більшим покажуть маркетингові дослідження, але ніхто не буде прищімленим. Ну, окрім людей, що говорять іншими мовами не рахуючи укр.-кої і рос-кої. Успішність районок показала, що нові напівбожевільні, на перший погляд, проекти до сили колективу ГПК, тому не варто проблему країномовної газети списувати на комерційну доцільність. Також, гадаю, що газета, яка у 2007 році стала лідером серед газетних видань України за загальним тиражем газет, що видаються і за кількістю найменувань цих газет, може собі дозволити й україномовну версію. Ще зазначу, не потребує фінансових затрат введення повноцінного україномовного профілю порталу ГПК в Інтернеті. Чому більшість, грубо кажучи, кнопок є російськомовними навіть за вибору українського профілю?

відкоркувати | Теревень 2
ОБОЗ.ua