Цілий день сидів у квартирі, а під вечір довелося піти надвір – вигуляти собаку. Вийшов, легені одразу ж наповнило свіже вологе повітря, на волосся накрапав дощ, так ріденько, немов крізь сито. Ліхтарі мерехтіли тьмяним світлом і пускали довгі промені в калюжах. Йшов поволі, а за мною підтюпцем крокувала собака. Своїми кудлатими лапами вона намагалася обходити калюжки, втім, це їй не завжди вдавалося. Купив апельсиновий сік і під звуки дощу зробив три жадібних ковтки. Сік розтікся в горлянці кислим післясмаком. Покликав собаку і пішов додому. Розігрів Ніці крильце, чому вона була дуже рада, сів за комп і почав писати пост, а за вікном дощ накрапав на скло покриваючи його пухкими краплями, що розтікалися по ньому густими смужками.

Открыть больше изображений